Другий день «Vinnytsia Wine Days» став платформою для обговорення важливих питань галузі та майданчиком обміну досвідом між виноробами.

Конференція «Vinnytsia International Wine Symposium» складалася з трьох панелей:

• Міжнародна організація виноградарства і виноробства (OIV): досвід і нові можливості;
• Поділля: на шляху до відродження виноробного регіону;
• Досвід розвитку сучасних винних регіонів України.

Модератором виступив Володимир Печко, Голова ГС «УКРСАДВИНПРОМ».

До заходу долучилися представники Міжнародна організація виноградарства і виноробства: Pau Roca, Генеральнbq Директор ОІV, Alejandro Fuentes Espinoza, Голова економіко-правового департаменту OIV, Georgi Arpentin з Молдови  екс-директор Національного бюро винограду і  вина , Ricardo F. Nunez - власник виноробної компанії Vinos de La Luz, представники Міністерства аграрної політики .

Сьогодні Вінниця представляє все Поділля, сюди входять Вінницька область,  Хмельницька, Житомирська області.

«Поділля має прекрасні вина, і , можливо, винороби не відчувають достатньої впевненості у собі та підтримки, проте необхідно розвивати цей регіон і підтримувати виноробів та виноградарів. Цей регіон має величезний потенціал», - підкреслив Володимир Печко.

Ініціативна група виноградарів та виноробів, що представляють Поділля, прагнуть заявити про власні вина та можливості бути справжнім винним регіоном України.

Vinnytsia Wine Days – це перший крок до втілення цих планів.

Завершиться другий день нагородженням переможців Всеукраїнського дегустаційного конкурсу вина та спиртних напоїв «ODESA WINE&SPIRIT AWARDS» та другого спеціального дегустаційного конкурсу «Кращий Одеський Чорний – 2023».

Конкурс проводився за правилами OIV, з цим нам допоміг Винний дім Гігінеішвілі, де спеціально під конкурс обладнали приміщення за нашими правилами, з лабораторією сенсорного аналізу.

Володимир Печко вручив нагороди переможців та привітав із перемогою.

Оцінювали зразки впродовж двох днів 12 винних експертів міжнародного класу. Експерти відзначили, що якість вина зросла відносно часу до початку повномасштабного вторгнення, особливо вина, зробленого з сортів “Одеського чорного”.

Окрім того, ще однією важливою подією стало те, що під час нагородження голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Артем Чорноморов повідомив про ще одну значну подію для вітчизняного виноробства. Саме 26 травня аграрний комітет зареєстрував постанову про встановлення 5 травня офіційного свята України – День Одеського чорного. Як тільки за цю постанову проголосують депутати Верховної Ради, свято увійде в усі українські календарі.

ГС «УКРСАДВИНПРОМ» став ініціатором цієї події.

За статистикою в Україні 1700 га виноградників засаджені сортом Одеський чорний

Популяризувати українське вино та допомогти виноградарям та виноробам створювати та просувати на міжнародному ринку – одне із завдань громадської спілки «УКРСАДВИНПРОМ».

Про високу якість українського вина має знати весь світ, а українські виноградники необхідно підтримати в такий непростий для нашої держави час.

Завдяки поверненню членства України у Міжнародну організацію виноробства та виноградарства, Україна повернула українське вино на світову мапу  ще раз довела, що Україна – виноробна держава.

Сьогодні серед членів спілки такі компанії:

• ТОВ “Шабо”,
• АТ “Коблево”,
• ТОВ “Інкерман Украина”,
• 46 Parallel Wine Group,
• ПрАТ “Одесавинпром”,
• ПрАТ “Одеський коньячний завод”,
• ТОВ “Таїрово Вайнері”,
• ТОВ «Шампань України»
• ТОВ "ВИННА ІДЕЯ"
• КП А/Ф Р-п “Білозерський”,
• ПСП “Дружба народів”,
• ТОВ “Агрофірма Перемога 1
• ЛТД”, ТОВ “Красний рибак”,
• ПСП “Виноградар”,
• ПСП “Козирське”,
• ТОВ “ Родина Агро”,
• ТОВ “Вин Агро”,
• ТОВ “ Фірма “Дісна” та інші

Окрім того,  до складу ГС «УКРСАДВИНПРОМ долучися  громадські спілки та асоціації:

• Спілка приватних виноградарів та виноробів Закарпаття,
• Спілка виноградарів та виноробів Львівщини,
• Асоціація крафтових виноробів Причорномор'я,
• Асоціація крафтових виноробів України,
• ГО “Союз виноградарів та виноробів Вінниччини”,
• ГО “Спілка виноградарів та виноробів Подільські Товтри”,
• Спілка виноградарів та виноробів Придніпров'я та інші.

А також наукові інститути:

• ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» НААН України
• Інститут садівництва НАН
• Одеська національна академія харчових технологій

Як «УКРСАДВИНПРОМ» сьогодні працює у напрямку розвитку виноробства?

Громадська спілка представляє інтереси України за кордоном, допомагає виноробним компаніям завойовувати нові ринки збуту, активно експортує продукцію.

Разом у співпраці з ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» НААН України, проводить наукові дослідження, що спрямовані на розвиток виноградарства і виноробства України, покращення сортименту і підвищення генетичного потенціалу сортів і клонів винограду з високими адаптивними якостями для виробництва конкурентоспроможної вино продукції, розробку та впровадження енерго- та ресурсозберігаючих екологічно безпечних технологій вирощування винограду, розробку нових марок вин із сортів винограду селекції ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова».

І найголовніше – лобіює інтереси виноградарів та виноробів в питаннях посадки винограду, збільшення площі під виноградники в Україні, розвиває виноградно виноробний комплекс в Україні.

Донесення ініціативи членів Громадської спілки до органів державної виконавчої влади, що в подальшому призводить до розробки законопроєктів, програм та постанов, які дозволяють садівникам, виноробам та виноградарям пришвидшувати розвиток підприємств, виходити на нові ринки збуту та обсяги виробництва – ще один з важливих пріоритетних напрямків роботи Громадської спілки.

Сьогодні – це майданчик, де активно комунікують асоціації, бізнес та держава і ми є важливою ланкою у цій комунікації.

Верховна Рада України прийняла у цілому законопроєкт №7532, який передбачає спрощення нотаріальних та реєстраційних дій при набутті прав на земельні ділянки.

Так, згідно з пояснювальною запискою, законопроєктом “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання вчинення нотаріальних та реєстраційних дій при набутті прав на земельні ділянки” передбачається:

• Встановлення правила, за яким перевірка відповідності набувача земельної ділянки сільськогосподарського призначення не здійснюється при купівлі земельних ділянок для ведення садівництва площею, що не перевищує 0,25 га, і для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га.
• Встановлення, що площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що належать на праві спільної сумісної власності подружжю, враховується до загальної площі земельних ділянок лише того з подружжя (колишнього з подружжя), за ким зареєстровано право власності.
• Надання можливості передачі переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення лише на певний строк, а не безстроково, як має місце зараз.
• Розширити перелік осіб, яким заборонено набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення, включивши до нього учасників (акціонерів, членів) або кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб, до яких застосовано санкції.
• Встановлення, що у разі державної реєстрації набуття права власності на земельну ділянку за суб’єктом переважного права чи припинення права оренди землі одночасно проводиться держреєстрація в Державному реєстрі прав, без подання відповідної заяви заявником.
• Розповсюдження норми про можливість викупу земельних ділянок державної, комунальної власності особами, які протягом 3 років вирощують на них сади та ягідники, на випадки, коли відповідні насадження будуть висаджені до 2035 року.
• Система оформлення права на земельні ділянки сільськогосподарського призначення має застосовуватися у період дії воєнного стану лише тоді, коли Державний земельний кадастр не функціонує протягом 30 робочих днів.
• Зобов’язати землекористувачів, чиї права зареєстровані районними військовими адміністраціями у відповідних Книгах реєстрації, ініціювання внесення відомостей про такі права до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
• Відновити проведення земельних торгів з передачі у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності.
• Врегулювати питання внесення до Державного земельного кадастру відомостей про якісні характеристики угідь, заходи щодо охорони земель і ґрунтів, обмеження у використанні земель на підставі документації із землеустрою в галузі охорони земель.

Про це йдеться на сайті Верховної Ради України.

25-28 травня на трьох локаціях на відвідувачів заходу чекають: всеукраїнський дегустаційний конкурс, міжнародна конференція, благодійний показ документального фільму “Поранена земля”, міжнародний симпозіум, виставка “Виноробство нескорених” та багато іншого. Частина коштів від прибутку буде спрямовано на один зі шпиталів, де перебувають поранені бійці ЗСУ.

Під час прес-конференції, що відбулася 4 травня, організатори розповіли про майбутній фестиваль.

«Кількість українських виноробів на мапі України збільшується щороку. І Поділля на цій мапі відіграє дуже важливу роль. На Vinnytsia Wine Days винороби покажуть свої здібності і доведуть, що Поділля – це майбутнє українського виноробства. Наприклад, у Франції (це те, чому нам потрібно повчитися) цінують вино свого краю: жителі Бордо питимуть бордоські вина, бургундці – бургундські, і так далі. Ми віримо, що в Україні буде так само», – зазначив Голова громадської спілки «УКРСАДВИНПРОМ» Володимир Печко.

Заступник мера Андрій Очеретний, зазначив, що загалом у Вінниці та регіону є значний потенціал щодо розвитку винної культури:

"Розвивати туризм – означає: показувати країну, показувати регіон. Ті ВПО, які в нашому місті зараз (46 тисяч) – вони теж мають пізнавати наш регіон з різних ракурсів. Не тільки з точки зору допомоги, але й з точки зору культури, мистецтва, гастрономії".

Оксана Ткаченко, доктор технічних наук, завідувач кафедри технології вина та сенсорного аналізу Одеського національного технологічного університету наголосила, що важливо спілкуватися з виноробами та передавати досвід успішних країн:

«Україна поновила членство в організації, яка, фактично, керує усім виноробством в світі. 70% вина у світі виробляється і продається за правилами та допомогою цієї організації. І наша задача в першому блоці полягатиме в тому, щоб розказати виноробам та спільноті, як це може допомогти кожному виноробу. Будуть міжнародні експерти із сусідніх країн. Будуть представники і з Грузії, і з Молдови. Центральною частиною заходу буде презентація Поділля, презентація вашого регіону як історично “винного” регіону. В наших доповідях ми спробуємо довести, що Вінниця була 100 і більше років тому “винна”. Тут були виноградники, було виробництво вина. Наприкінці ми запросили до нашого проєкту спікерів з усіх “винних” регіонів України: йдеться і про Бесарабію, і про Закарпаття, і про Буковину».

Організатори сподіваються, що в майбутньому вінницькі “Винні дні” стануть ще однією туристичною візитівку міста та традиційною подією в культурному житті.

Програма заходу:

25 травня:

 

09:30-17:00 – Міжнародна конференція «Еногастрономічний туризм – драйвер розвитку туристичних дестинацій» (Вінницький торговельно-економічний інститут ДТЕУ, вул. Соборна, 87). Реєстрація: https://forms.gle/5Lb8yqZKpiR9i5596

18:30 – Благодійний кінопоказ документального фільму «Поранена земля» (кінотеатр «Родина», вул. Миколи Оводова, 47). Благодійний внесок – від 100 грн.

 

26 травня:

 

09:30-16:00 – Vinnytsia International Wine Symposium (Вінницький торговельно-економічний інститут ДТЕУ, вул. Соборна, 87) за участі представників Міжнародної організації виноградарства і виноробства, Міністерства аграрної політики та продовольства України, галузевих асоціацій, міжнародних експертів та українських виноробів. Реєстрація: https://forms.gle/5Lb8yqZKpiR9i5596

17:00-19:00 – Урочисте нагородження переможців конкурсів «Odesa Wine&Spirit Awards» і «Кращий Одеський чорний» (Вінницький торговельно-економічний інститут ДТЕУ, вул. Соборна, 87). Реєстрація: https://forms.gle/5Lb8yqZKpiR9i5596

19:00 – Благодійна вечеря (ресторан «Тифліс», вул. Театральна 20). Вартість – 1000 грн. Реєстрація: https://forms.gle/5Lb8yqZKpiR9i5596

 

27 травня:

 

14:00-15:30 – Лекція Анни-Євгенії Янченко «Подорож світом українських вин» (Туристичний хаб Visit Vinnytsia, вул. Соборна, 89). Вхід вільний

15:30-17:00 – Презентація настільної гри «UWINES Амбасадори» за участю Сергія Клімова (Туристичний хаб Visit Vinnytsia, вул. Соборна, 89). Вхід вільний.

 

27-28 травня:

 

12:00-20:00 – Виставка «Виноробство нескорених». Презентації кращих виноробень країни та переможців всеукраїнських конкурсів 2023 року, кругова дегустація (ресторан «Тифліс», вул. Театральна 20). Вартість вхідних квитків – 200 грн (без брендованого бокалу) і 300 грн (з брендованим бокалом). Для представників сфер туризму і HoReCa безкоштовно за реєстрацією: https://forms.gle/5Lb8yqZKpiR9i5596

 

26-28 травня – Екскурсії та тури по Вінниці й області

 

26 травня о 12:00 – пішохідна екскурсія «Драми і кохання, гроші і вино» (квартал довкола реального училища і театру, з дегустацією вин). Вартість – 700 грн. Реєстрація: https://forms.gle/A3EEUQLsQZokCQdZ6

26 травня о 18:00 – екскурсія «Трамвай часу» (проїзд на екскурсійному ретротранспорті з дегустацією). Вартість – 350 грн. Реєстрація: https://forms.gle/WrN3thimfDDESLB9A

27 травня о 7:00 – автобусний тур «Подільська Швейцарія» (Вінниця – Ладижин – Рахнівка – Карабелівка – Марківка – Тишківська Слобода). Вартість – 650 грн. Реєстрація: https://forms.gle/dAboxrKWnKZ4918M6

27 травня о 10:00 – інстамандрівка «Вінницькі кар’єри» (з відвіданням Винного дому Гігінеішвілі). Вартість – 700 грн. Реєстрація: https://forms.gle/YBCSBSodLK1yXdY29

27 травня о 11:00 – пішохідна екскурсія «Вінницькі Садки» (район міських садиб). Вартість – 180 грн. Реєстрація: https://forms.gle/Cp2Gy9EEmXqCAj8D6

27 травня о 17:00 – екскурсія «Трамвай часу» (проїзд на екскурсійному ретротранспорті з дегустацією). Вартість – 350 грн. Реєстрація: https://forms.gle/NZ1FE37w5gtM2Meu5

28 травня о 8:00 – автобусний тур «Шляхетна Вінниччина» (палаци Вороновиці, Немирова, Тульчина і Печери; з дегустацією). Вартість – 600 грн. Реєстрація: https://forms.gle/PN9TQoWpYq93Ymot7

Vinnytsia Wine Days пройде за підтримки Вінницької міської ради.

У Польщі після зерна на горизонті вимальовується ще одна проблема. Чимало підприємств мають холодильні камери, забиті українською продукцією. Вони стверджують, що їм уже невигідно купувати цьогорічні фрукти з Польщі.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на ukrayina.pl.

Асоціації виробників фруктів опублікувала на сайті звернення «Ні імпорту з України!», в якому написано: «Вимагаємо негайної інформації щодо кількості заморожених продуктів, соків та інших фруктових продуктів, які Україна імпортувала в нашу країну».

«Ми вимагаємо посилення контрольної діяльності, особливо у сфері тестування на залишки захисних речовин, важких металів та інших речовин, які не відповідають стандартам Польщі та ЄС. А також — негайного перегляду міжнародних угод, які прийняла Польща за останні роки, що дозволило проводити практику неконтрольованого імпорту сільськогосподарської продукції з України», — йдеться у заяві. 

Президент Асоціації виробників фруктів Польщі Мірослав Малішевський додав, що за кілька тижнів починається перший урожай – спочатку це буде полуниця, потім малина, вишня, смородина.

«Перша криза, безумовно, торкнеться виробників фруктів і ягід. Але є велика ймовірність, що ситуація на ринку яблук не буде набагато кращою. Збираємо їх восени, тоді сік робимо. Ми вже знаємо, що він потрапляє до Польщі, і, мабуть, його буде багато. Це величезна конкуренція і загроза польському плодівництву», — наголошує голова Асоціації виробників фруктів Польщі.

Марцін Тиц, виробник полуниці та малини зі Свєнтокшиського воєводства, розповів, що з минулого року він боїться, яким буде цьогорічний сезон для таких фруктів, як полуниця чи малина.

«Ми не змогли конкурувати з фруктами з України в холодильних камерах. Минулого року на них не накладали мито і податки. Власники холодильної камери показали мені накладні на заморожену малину з України. Готовий продукт, який вони мали, був такою ж ціною, яку вони повинні були б заплатити мені тут за свіжий продукт, який вони ще мали переробити. А заморожені продукти з України потрапляли до Польщі, як туристи», — додає він.

Президент Асоціації польських виробників фруктів додає, що у них є занепокоєння, «чи забезпечена якість цих продуктів і безпека для споживача».

«Багато засобів захисту рослин ми не можемо використовувати в Польщі, а в Україні це дозволено. Ця продукція потрапляє в нашу країну. На нашу думку, це відбувається без контролю», — каже він.

Джерело: ©Пропозиція - Головний журнал з питань агробізнесу
https://propozitsiya.com/ua/holodylni-kamery-v-polshchi-zabyti-yagodamy-z-ukrayiny-miscevi-fermery-v-rozpachi?fbclid=IwAR1-cLqVSWzzhn02LWz2VbHZQ3ctAQIT5E_I2llAd5BZg5PWO5AlqA9ZcZA

Виноградна лоза, одна з найдавніших культур у світі, має складну історію еволюції та окультурення. Вона бере свій початок з 11 000 років до нашої ери на Південному Кавказі, пише SEEDS.

Команда дослідників із різних країн використала зразки ДНК з понад 3500 зразків та представила найдетальнішу модель еволюції виноградної лози. Вона показує, як лоза пережила зміни клімату і зібрала гени з Азії через міграції людей.

Його ідея дала поштовх до створення дослідницької мережі з 16 країн, які надали не лише дикі лози та старі види зі своїх регіонів, але й знання про їхнє походження та історію. Сьогодні збереглося лише кілька реліктових популяцій цієї дикої лози.

Зразки ДНК понад 3500 виноградних лоз, зокрема понад 1000 диких видів, надіслали до Державної ключової лабораторії зі збереження та використання біоресурсів Юньнаньського сільськогосподарського університету, пише scitechdaily.com.

Там під керівництвом доктора Вей Чена розшифрували геноми і створили найдетальнішу на сьогоднішні модель еволюції та окультурення виноградної лози. Тепер зародження виноградарства на Південному Кавказі можна датувати раніше, ніж 11 000 років до нашої ери.

Це означає, що вино старше за хліб. Технологія виноградарства дуже швидко поширилася через Середземномор’я на захід.

У найкоротші терміни схрещування з місцевими дикими лозами дало велику різноманітність виноградів, які розмножувалися за допомогою живцювання. Близько 7000 років тому на Близькому Сході великоплідні види перетворилися на столові виногради.

Дослідники створили унікальну у світі колекцію європейських диких виноградів і дуже старих середньовічних видів, які ще кілька років тому вважалися зниклими.