Представники виноробної галузі презентували основні законодавчі зміни необхідні для розвитку галузі та поділилися основними досягненнями виноградарів та виноробів.
Участь в презентації та активному обговоренні взяли народні депутати України.
Володимир Печко, Голова громадської спілки «УКРСАДВИНПРОМ», представник від України в OIV, озвучив головні проблемні питання, які потребують вирішення на державному рівні.
Сьогодні, спілка об’єднує близько 200 виробників фруктів, ягід та винограду, підприємства, що здійснюють переробку фруктів та ягід, виробництво винопродукції, а також профільні наукові установи, тому як ніхто знає всі проблемні питання галузі та систематично напрацьовує шляхи їх вирішення.
«Сьогодні галузь потребує значної підтримки держави на законодавчому рівні. Зокрема зняття обмеження щодо надання державної підтримки виключно для підприємств первинного виноробства, які не розливають продукцію у споживчу тару і не реалізують алкогольну продукції кінцевому споживачу, а є лише ланкою в процесі виробництва виноробної продукції. Йдеться про Внесення змін до Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», - наголосив Володимир Печко під час свого виступу.
Під час обговорення піднімалися також такі ключові питання:
Все це сприятиме популяризації українського вина та створення сприятливих умов для розвитку виноградно-виноробної галузі в Україні та, відповідно, наповнення бюджету держави.
Сьогодні українські вина завойовують найвищі нагороди на міжнародних виставках, проте надзвичайно важлива підтримка держави та сприяння розвитку цієї галузі.
«Виноробна галузь через повномасштабну війну зазнала значних втрат. Але попри це, торік нам вдалося експортувати українське вино у 49 країн світу. Наше вино було представлено на низці міжнародних виставок, а на найбільшому винному конкурсі у світі Decanter World Wine Competition 2023 Україна здобула 37 нагород. Ми відновили членство в Міжнародній організації виноградарства та виноробства (International Organisation of Vine and Wine). Тобто потенціал нашої галузі високо оцінений на міжнародній арені, але безумовно для подальшого економічного розвитку та налагодження торговельних відносин цей сектор потребує змін на законодавчому рівні та підтримки держави», – підкреслив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.
Дмитро Соломчук, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики також висловив підтримку виноградарям:
«Я підтримую українських виноградарів та вважаю, що вони мають продавати свою продукцію без акцизних обмежень та вільно входити в рітейл України. Я прагну бачити в наших магазинах більше українського вина, щоб хоча б 70% на наших полицях був представлений вітчизняний виробник. Тому що часто буває, що ми підтримуємо іноземних виробників, хоча наша продукція в багатьох значеннях може бути кращою. Вважаю, що про українське вино має знати весь світ і важливо це підтримати на законодавчому рівні".
Олександр Ковальчук народний депутат України:
«В цілому я підтримую виноградно-виноробну галузь. Вболіваю за українське вино. І звісно «ЗА» дерегуляцію та спрощення процедур і ліцензування. З великою надією на розвиток галузі, шляхом зменшення участі держави. На жаль, мало вірю в бюджетну підтримку у вигляді дотацій в період війни».
Захід відбувся за участі Міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Сольського, народних депутатів, профільних асоціацій та виноробів.
В рамках 44-ий Міжнародного Конгресу OIV – Міжнародної організації винограду і вина було проведено ряд важливих презентацій, які покликані ознайомити світову спільноту з подіями, які сьогодні відбуваються в Україні та гідно представити неймовірний потенціал України для розвитку виноградно-виноробної галузі.
Громадська спілка «УКРСАДВИНПРОМ» продовжує представляти інтереси виноградарів та виноробів України та популяризувати українське вино в світі.
«Сьогодні надзвичайно важливо, аби світ не забував про те, що в нашій державі триває війна. Через виставки, дегустації, конференції та круглі столи ми продовжуємо нагадувати світу про важливість підтримки українців, які борються за свою незалежність», - зазначив Голова делегації Володимир Печко.
У Міжнародному Конгресі OIV – Міжнародної організації винограду і вина взяли участь 780 делегатів із 49 країн світу.
До складу української делегації увійшли:
В рамках Конгресу відбулася:
«Ми показали єдність, нову сучасну айдентику і на належному рівні представили наших виробників. На мою думку, найбільшим досягненням проведених заходів є те, що до нас звернулося кілька міжнародних установ для подальшої співпраці, а також колеги з Мексики, які працюють над створенням генофонду винограду і вина попросили зразки українського вина для проведення досліджень та включення результатів в світову базу. Дякую за це Професору Jose Enrique Herbert! Загальна підтримка України колегами виноградарсько-виноробної галузі світу надихає і дає сил рухатись далі! Що ми й робимо!, - написала Наталія Бурлаченко на своїй сторінці у Фейсбук.
Ірина Ковальова ознайомила всіх присутніх із діяльністю єдиного в Україні Науково-дослідного інституту виноградарства та виноробства ім. Таїрова, розповіла про особливі сорти винограду України, які дуже зацікавили професіоналів, про наукові досліди, досягнення та перспективи розвитку закладу.
Наталія Благополучна презентувала освітній процес за напрямками підготовки спеціалістів з продажу вина – «сомельє» та «кавістів», зробила акцент на профільних асоціаціях, професійних конкурсах, підкреслила значимість такого навчання, адже важливо не тільки виробляти якісні вина, але й мати підготовлених фахівців, які будуть їх продавати в сегментах готельно-ресторанного бізнесу чи в роздрібних мережах. Також було анонсовано нові програми з підготовки «винних гідів» та «менеджерів еногастрономічного туризму», які вже успішно реалізуються разом з Академією праці, соціальних відносин і туризму.
«Конгрес такого рівня я особисто відвідала вперше. Маю дуже багато вражень, висновків і подальших планів! Планую брати активну участь у роботі комітетів, приділяючи особливу увагу напрямку винного та гастрономічного туризму та підготовки персоналу», - поділилася своїми враженнями Наталія Благополучна.
Едуард Городецький, український винороб, наголосив у своїй промові та у своєму зверненні до європейських партнерів на тому, що треба підтримувати Україну і відмовитися від співпраці з росіянами в екпортно-імпортній співпраці і підтримувати таким чином війну в Україні.
Окрім заходів Wines of Ukraine, відбулася рекламація про проведення World Expo 2030 у місті Одеса. Адже, як відомо, Україна вперше в своїй історії подала заявку на проведення міжнародної виставки EXPO 2030 в Одесі. До слова, всесвітня виставка ще ніколи не проводилася на території Східної Європи. Одеський регіон має шанс стати розвиненим експозиційним майданчиком у цій частині світу, а підготовка може стати частиною повоєнного відновлення України та інструментом додаткового залучення іноземних інвестицій в Одеський регіон.
Володимир Печко поділився головними викликами та планами розвитку галузі:
«Поточний стан галузі виноробства, на жаль, не є найкращим. Проте, радує той факт, що наша асоціація разом з чисельними членами готова докласти максимум зусиль для стимулювання її розвитку. Участь України у Конгресі, без сумніву, стала знаковою для нас і наших фахівців, адже ми не лише гідно представили нашу державу, а й отримали максимально корисної та важливої інформації. Якщо говорити про плани розвитку, ми маємо досить амбітні плани.
Ми націлені на розширенні виноградарських та виноробних зон на всю територію України, де можливо вирощувати виноград, продовжуємо вивчати теруари для вирощування винограду. Вивчення виноробних зон і розвиток виноградних насаджень дозволить знаходити оптимальні рішення для підвищення врожайності і якості продукції.
Особлива увага приділяється боротьбі з фальсифікацією та забезпеченню контролю якості вина. Заплановано створення лабораторії ізотопного аналізу, що дозволить нам упевнено переконатися у високій якості нашої продукції і забезпечити довіру споживачів.
Іншим перспективним напрямком є підготовка продукції для експорту та виноробів до винного туризму. Наша мета - підняти престиж українського вина на міжнародному ринку. Для цього надзвичайно важливо, щоб винороби розуміли, що етикетки з назвою вина мають бути не тільки українською, а й англійською мовою.
Однак в Україні триває війна і тут важливо зазначити, що «УКРСАДВИНПРОМ» активно допомагає у цій боротьбі. Наше основне завдання - досягнути перемоги та забезпечити стабільність для розвитку галузі. Незважаючи на це, ми маємо багато важливих законодавчих ініціатив, покликаних допомогти галузі розвиватися.
Упевнений, що злагодженими зусиллями, ми зможемо зробити великий крок у напрямку процвітання галузі виноробства в Україні. Спільна праця над цими завданнями стане запорукою нашого успіху."
Голова Укрсадвинпрому Володимир Печко в інтерв’ю для Delo.ua розповів про стан виноробства та виноградарства, скільки втрачено підприємств та насаджень від початку повномасштабної війни в Україні, чи збільшиться ціна на вино для споживачів та про незадовільну підтримку галузі з боку держави.
З якими проблемами зіткнулися виноградарі та винороби з початком повномасштабної війни?
- Це частково або повністю зруйновані виробництва, підприємства, які потрапили під окупацію та були розграбовані, а також заміновані. Серед великих підприємств це, наприклад, "Виноробне господарство князя П. М. Трубецького", “Таврія”, радгосп "Білозерський”.
Також постраждали підприємства, які не були у зоні бойових дій, але на їхню роботу негативно вплинула тимчасова заборона на продаж алкоголю у 2022 році, яка діяла приблизно три місяці, при цьому вони повинні були й надалі сплачувати податки, зарплату працівникам, обробляти виноградники тощо.
Були й проблеми через дефіцит пального, зростання цін на засоби захисту рослин, пошкоджені скляні заводи, де виробляли пляшки для вина, логістикою та реалізацією продукції через велику міграцію, аддже багато жінок виїхало, а вони є основними споживачами вина. Чоловіки здебільшого споживають пиво та міцний алкоголь.
- Ринок значно просів, якщо порівнювати з довоєнним 2021 роком. Але ми не можемо сказати, через що саме, тобто це сталося через велику міграцію жінок чи зниження купівельної спроможності українців. При цьому імпортний товар продовжує відкушувати частку на внутрішньому ринку.
Скільки виноробних підприємств Україна втратила через війну? Чи є вже підрахована сума збитків галузі?
- Приблизно це десятки виноробних великих і малих підприємств. Щодо суми збитків, то поки що складно порахувати, адже деякі підприємства досі на тимчасово окупованих територіях, тому ми не знаємо, в якому вони стані. Цього не скажуть навіть власники цих підприємств. Однак варто розуміти, що сума збитків постійно зростає. Приблизно це сотні мільйонів доларів, тому що деякі підприємства частково або повністю зруйновані, якісь розграбовані.
На скільки скоротилася площа під виноградниками через війну, окупацію та мінування земель?
- Згідно зі статистичними даними, у 2021 році було 40 тис. га насаджень, а вже у 2022-му їх стало 26,6 тис. га. Зазначу, що це дані, які подали самі підприємства і їх врахували у загальній статистиці. Є підприємства, які не надають інформацію, тому вона не враховується у загальній статистиці. Однак, якщо зважати на ці цифри, то втрачено приблизно 13 тис. га виноградників.
Поряд із Каховською ГЕС теж були виноградники?
- Звісно. У Херсонській та Запорізькій областях вирощують багато столових сортів винограду, які йдуть для споживання, а не для перероблення.
Чи є проблема з найманням сезонних працівників?
- У галузі виноробства та садівництва є проблема з працівниками. Частина людей виїхала, та й загалом у селах людей стає дедалі менше, що негативно впливає на розвиток садівництва. Був випадок, коли на одному з підприємств в Одесі вже обрізаний виноград нікому було збирати, бо люди не хотіли там працювати або виїхали.
Як фермери вирішують це питання?
- Фермери намагаються домовитися з мешканцями сусідніх сел, а також домовляються з університетами та центрами зайнятості, щоб запрошували людей на практику або на роботу.
Яка ситуація з тарою? Чи є дефіцит пляшок для вина?
- Були проблеми, але зараз ситуація контрольована. Дехто імпортує пляшку, але не великими обсягами, а дехто купує українську тару. Загалом склозаводи не можуть на повну забезпечити виноробів пляшкою.
Чи можна зараз зробити прогноз щодо врожаю технічних сортів винограду? Скільки можуть зібрати цього сезону?
- Ми очікуємо, що врожайність буде на рівні минулого року, а це приблизно 80 ц з гектара. Цей показник множимо на площу насаджень у 26,6 тис. га і виходить приблизно 2,1 млн ц. Для порівняння: у 2021 році врожайність була орієнтовно 90 ц з гектара.
А яка ситуація з виноробством на заході країни?
- Там є проблеми з логістикою, адже ланцюжки були порушені. Траплялися навіть випадки, коли фермери не могли відремонтувати свою техніку, бо вони не могли вчасно отримати деталі. Також були проблеми з пальним. Тож коли кажуть, що постраждали приблизно 98% підприємств, то 2% — це ті, хто мав запас пального, деталей тощо. Та все-таки на заході підприємства не мали таких критичних проблем, як на півдні та сході країни.
В яких регіонах зараз здебільшого вирощують технічний виноград?
- Зараз основна частина виноградників розташована в Одеській області, де підприємства беруть виноматеріал та везуть у Закарпатську, Вінницьку та Київську області. Або орендують виноградники, щоб вирощувати виноград. Зазвичай це малі крафтові виробництва, які з кожним роком дедалі більше розвиваються. Наприклад, наразі 10 крафтових підприємств очікують на отримання ліцензії у цьому році, тож вони вже офіційно почнуть сплачувати податки.
В Україні більше малих і крафтових виробників вина чи великих підприємств? Скільки їх у цифрах?
- Натепер маємо приблизно 150 виноградарських та виноробних підприємств. У 2022 році виробництво винограду скоротилося у 2,1 раза. Щодо насаджень у регіонах, то в Одеській області 21,9 тис. га, Миколаївській — 4,9 тис. га, Закарпатській — 3,2 тис. га, Херсонській — 2,8 тис. га, Запорізькій — 0,3 тис. га.
Тобто більше розвиваються саме малі та крафтові підприємства, ніж великі? Ніхто не запускає великі підприємства у такі часи.
- Так, найбільше зараз невеликих підприємств, які не потребують великих інвестицій. При цьому від держави немає суттєвої підтримки, як у Європі, для запуску великих виробництв.
Наприклад, у Франції виділяють 8 млрд євро для запуску та розвитку виробництва вина. Підтримку надають на висадження саджанців, догляд за виноградниками, купівлю обладнання для виробництва вина та ємностей для зберігання. Також у межах цієї підтримки є маркетинг у вигляді просування продукції на міжнародних виставках для виходу на експортні ринки.
Верховна Рада ухвалила у другому читанні та загалом законопроєкт №5762 щодо стимулювання розвитку та легалізації малого підприємництва у галузі виробництва спиртових дистилятів та спиртних напоїв. У Мінагро наголошують, що це сприятиме просуванню української крафтової продукції на зовнішні ринки. На вашу думку, цей закон допоможе розвитку виноробної галузі?
- Держава зараз менше підтримує галузь, ніж раніше. У довоєнному 2021 році виділили 8,9 млн грн для закупівлі садивного матеріалу, систем краплинного зрошення тощо. Також держава надала 19 млн грн для будівництва об’єктів та придбання технологічних ліній. У 2022 році лише 1,4 млн грн виділили на надання грантів для створення виноградарського насадження. У межах цієї програми посадили тільки 7,38 га, оскільки грантова підтримка не працювала належним чином після внесення змін щодо правил надання грантів. І саме через ці зміни підприємцям тепер важко отримати гроші. Тобто створили такі умови, коли отримувати гранти стає невигідно.
Наприклад, для того щоб підприємцю отримати ліцензію для ведення виноробної діяльності, потрібно, щоб біля підприємства були виноградні насадження. А щоб це виробництво могло отримати дотацію на садіння винограду, згідно із законом про державну підтримку, підприємствам не надають гранти, якщо вони виробляють підакцизну продукцію. Тобто пропонують розділити виробництво від насаджень.
Чи можна стверджувати, що українське вино на внутрішньому ринку може конкурувати з імпортним за ціною та якістю?
- Ні, ми не можемо конкурувати за таких умов, тому що у пляшці європейського вина 70% — це дотації держави. Ми як на місцевому, так і на зовнішньому ринках неконкурентоспроможні, тому що у наших виробників немає такої глобальної підтримки.
Зважаючи на ваші спостереження, яке вино найбільше смакує українцям?
- У нас збільшується попит на сухі вина. Споживач стає більш досвідченим і розуміє, що правильне натуральне вино має бути без додавання цукру або соку. Але у деяких регіонах досі полюбляють солодкі вина.
Чи варто очікувати зростання цін на вино до кінця року через подорожчання бензину, електропостачання тощо?
- Ми зараз працюємо над збільшенням мінімальної роздрібної ціни на вино. Виробництво напою подорожчало через зростання цін на корок, логістику, пляшку, пальне, електроенергію та збільшення зарплат співробітників. Думаю, що вартість вина може зрости до 40%.
Із року в рік і кількість імпорту на українському ринку збільшується?
- Головним конкурентом на українському ринку є дешевий імпортний фальсифікований товар. Держава та споживач потерпають від нього, тому що ми не можемо забезпечити нормальний контроль якості. Контрольний орган є, але немає механізму контролю.
Вино, завезене з відстані 1 тис. км і більше, не може коштувати 100 грн, тому що логістика дуже дорога. Але споживач не думає, що це може бути фальсифікат, він думає, що у нього є можливість купити дешеве іспанське або італійське вино.
В які країни здебільшого ми експортуємо вино?
- Завозиться імпортного вина приблизно у 12,5 раза більше, ніж експортується українського. І знову повторю, що держава має допомагати галузі розвиватися, тоді ця статистика зміниться і будуть створені нові робочі місця, сплачені податки.
Зараз багато країн солідарні з Україною, тому ми збільшили експорт до Японії, Британії, деяких африканських та азійських країн. Всього у 2022 році Україна експортувала вино у 49 країн світу. Але наш виробник має розуміти, що цей кредит довіри, який сьогодні йому забезпечує іноземець, не безмежний, тому на нас зараз лежить велика відповідальність за український бренд.
Що важливо зробити на законодавчому рівні для галузі?
- Насамперед має бути стабільна, системна, якісна державна підтримка. Підприємці повинні розуміти, що вони можуть отримати від держави, аби продовжити розвивати галузь та нарощувати експортний потенціал. Деякі підприємства збанкрутували, і це не надто добре для галузі, зважаючи на купу інших проблем, які принесла війна.
Також потрібна система контролю якості виробництва від виноградного куща до пляшки. Потрібно ухвалити законопроєкти про виноград та виноградарство, а також створити виноградарські реєстри та розширити виноградарські зони. Таким чином можна зробити базу насаджень у кожному регіоні. Тому що у нас немає повної інформації про галузь, а лише статистичні дані.
Хочу поділитися цікавою новиною. Ми зареєстрували проєкт постанови у ВРУ, в якій пропонуємо щороку 5 травня відзначати в Україні День сорту винограду "одеський чорний". Укрсадвинпром це зробив для того, щоб підтримати виноробів і зацікавити українською продукцією. Це ще один привід привернути увагу громадськості, політиків на виноградарів до галузі та сорту "одеський чорний".
21-а Генеральна Асамблея Міжнародної організації виноградарства та виноробства (OIV), зі штаб-квартирою у французькому місті Діжон, відбулася в іспанському Херес-де-ла-Фронтера. Нагадаємо, що Україна поновила своє членство в OIV та отримала право голосу у найавторитетнішій організації, що об’єднує виноградарів та виноробів світу.
Зустріч була присвячена обговоренню питань щодо зміцнення співробітництва між країнами-членами організації в галузі виноградарства та виноробства. Також розглядалися питання щодо прийняття Албанії у ряди організації.
Під час Генеральної Асамблеї відбулися вибори нового Генерального директора організації. За підтримкою 48 держав-членів, ним став Джон Баркер з Нової Зеландії. Він почне свою роботу на новій посаді у січні 2024 року.
Володимир Печко, Голова спілки «УКРСАДВИНПРОМ» є офіційним представником України в OIV та Головою делегації від України розповів про головні теми, які піднімалися під час Асамблеї:
«Під час Асамблеї були представлені доповіді про вплив вина на здоров'я, зокрема щодо споживання вина хворими на діабет і інфаркт міокарда. Доповіді також стосувалися впливу вина на алергію та сприйняття його підлітками. У рамках роботи Асамблеї відбувалися виступи в рамках комітетів з виноградарства, енологірї, юидичних та економічних питань, а також з вина та здоров'я. Доповідачі поділилися результатами досліджень, які проводила організація впродовж року».
2024 рік стане роком вина у світі
Організація протягом 100 років здійснила тисячі публікацій, що мають величезне значення для світової історії.
За століття існування Міжнародної організації виноградарства та виноробства (OIV), її активна діяльність сприяла створенню тисячі публікацій, які мають величезне значення для світової історії цієї галузі. Весь рік комітети організації працюють над розглядом проблемних питань, спільним вирішенням цих питань і боротьбою з глобальним потеплінням.
«Зацікавленість у міжнародній співпраці зростає, що свідчить про збільшення попиту на вивчення проблемних питань і спільне їх вирішення. Організація стає центром єднання для світового розвитку виноградарства та виноробства, боротьби з фальсифікованою продукцією, а також боротьби з наслідками глобального потепління. Після втупу Албанії в організацію, можемо констатувати, що до організації входять країни, що виробляють 90% всієї виноградно-виноробної продукції світу, що свідчить про вагому роль OIV у цій галузі» - розповів Володимир Печко.
Українська делегація в складі Володимира Печко та Наталії Бурлаченко, а також разом з експертами Наталією Благополучною, Едуардом Городецьким та Іриною Ковальовою отримали нові знання, мали змогу обмінятися досвідом та представили Україну під час Wines of Ukraine.
Продовження читайте у наступній публікації.
Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроект №5762 «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб'єктами малого підприємництва». Документ ініційований Міністерством аграрної політики та продовольства України.
За словами першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, законопроект спрямований на стимулювання розвитку та легалізацію малого підприємництва у сфері виробництва спиртових дистилятів та спиртних напоїв. А також на збільшення внутрішнього виробництва продукції з високою доданою вартістю, що сприятиме наповненню бюджетів усіх рівнів.
«Законопроект допоможе легалізувати малих підприємців, які виробляють та продають крафтові спиртні напої та спиртові дистиляти, і створить додаткові можливості для переробки сільськогосподарської продукції. Все це сприятиме просуванню української крафтової продукції на зовнішні ринки. Адже в Україні є всі умови для розвитку унікальної за якісними та смаковими властивостями продукції», – зазначив перший заступник.
Основними положеннями проекту закону пропонується:
• визначити, що малими виробниками дистилятів є суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво спиртових дистилятів на обладнанні, виробничі потужності якого не перевищують 20 000 декалітрів у перерахунку на 100-відсотковий спирт за календарний рік, та спиртних напоїв із використанням спиртових дистилятів виключно власного виробництва (не придбаних), з подальшим їх розливом у споживчу тару та реалізацією об’ємом не більше 10 000 декалітрів за календарний рік;
• встановити вимоги до матеріально-технічної бази малих виробників дистилятів;
• для отримання ліцензії на виробництво подавати зареєстровану Держпродспоживслужбою декларацію про відповідність вимог матеріально-технічної бази замість атестата виробництва (процедура платна);
• зменшити вартість ліцензії на оптову торгівлю спиртними напоями для малих виробників дистилятів (з 500 тисяч грн до 30 тисяч грн);
• дозволити використання усіх спиртових дистилятів, вироблених із сільськогосподарської продукції, для виробництва алкогольних напоїв;
• надати право малим виробникам дистилятів подавати звіт про обсяги виробленої і реалізованої продукції щоквартально (замість щомісяця) та зменшити штраф за неподання або неправильне подання такої звітності (з 17500 до 1020 грн);
• уніфікувати визначення термінів «спирт етиловий, спиртовий дистилят».
Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.
УКРСАДВИНПРОМ
