Національна дегустація вин з українських автохтонних сортів — важливий крок до визнання України на винній мапі світу!

6 червня відбулася Національна дегустація зразків вин із автохтонних сортів винограду — Сухолиманський білий, Тельті курук, Загрей, Цитронний Магарача та інші. Ці сорти — унікальне надбання української селекції, що мають величезний потенціал стати візитівкою білих вин України.

Метою дегустації було сформувати добірку найкращих зразків для представлення на міжнародному заході в рамках 46-го Всесвітнього Конгресу виноградарства та вина Міжнародної організації винограду та вина (OIV).

Дегустацію проводила комісія, затверджена наказом ГС УКРСАДВИНПРОМ від 30.05.2025 р. №2025/129, до складу якої увійшли:

- Вітка Ірина, Міністерство аграрної політики та продовольства України, Голова дегустаційної комісії;

- Валевська Олена, PhD, Винна експертка з дегустаційним досвідом більше 20 років, Комерційна директорка компанії ArtWine, заступник голови дегустаційної комісії;

- Макарчук Юлія, експерт з виноробства, секретар дегустаційної комісії;

- Костенко Віктор, старший науковий співробітник інституту садівництва НААН;

- Гірман Ольга, переможниця ХІХ Всеукраїнського конкурсу Український сомельє - 2021 року, сомельє та кетегорійна менеджерка українських вин у goodwine, засновниця проєкту Винні Вечорниці;

- Бурлаченко Наталія, дипломований сомельє, бренд-амбасадор Vinos de La Luz, номінант премії "Wine Travel Awards";

- Іванюк Галина, інфлюенсер, сомельє р-ну Веранда, працює з найбільшою винною картою України, WSET 2, Зробила свій особистий бленд віски на винокурні Tullamore Dew;

- Литовченко Олександр, професор, головний науковий співробітник інституту садівництва НААН;

- Токовенко Олександр, Винний експерт, дегустаційний досвід 15 років, WSET 2, провідний менеджер компанії ArtWine

- Гижко Олексій, Кращий сомельє Україні 2014, WSET diploma student, шеф-сомельє МЕТРО Кеш енд Керрі Україна;

- Постоянкін Ігор, сомельє ресторану Catch з найкращою картою Шампані, Кращий Сомельє України 2025;

- Д’яченкова Ірина, журналіст, суддя міжнародних винних конкурсів з 20-річним стажем.

Участь у дегустації взяли 17 вин, кожне з яких вразило професійну дегустаційну комісію якістю, автентичністю та потенціалом і отримали всі високі бали:

- Вино ординарне столове сухе сортове біле «Сухолиманське» ТМ «my Wine» - 84,63

- Вино ординарне столове сухе сортове біле «Сухолиманський» ТМ Villa Tinta – 84,5

- Вино ординарне столове сухе сортове біле «Сухолиманське», Narovylo, вина з Крушинки – 83

- Вино ординарне столове сухе сортове біле «Сухолиманське» ТМ ШЕВЧЕНКО – 84

- Вино ординарне столове сухе сортове біле «Тельті-Курук» ТМ BIG WINES BIG ART – 84

- Вино ординарне столове сухе сортове біле «Тельті-Курук», ТМ Beykush winery – 85,13

- Вино ординарне столове сухе сортове біле «Загрей», ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» - 83,13

- Пет Нат «Ярило», Виноробня, ТМ «Bakota bay» - 82,38

- Пет Нат "Тельті-Курук",виноробня «Сливино» -82

- Пет Нат «Сухолиманський», ТМ my Wine – 84,25

- Вино марочне десертне солодке біле «Мускат Таїровський», ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» -84,63

З невеликим відривом було обрано 6 вин з найвищими балами, які представлятимуть Україну на міжнародній арені:

- Вино марочне столове сухе біле «Таїровське біле», ІВіВ ім. В.Є. Таїрова – 87,88

- Вино ординарне столове сухе сортове біле «Сухолиманське», ТМ FRUMUSHIKA-NOVA famili winery – 87,88

- Вино ординарне столове сухе сортове біле «Цитронний Магарача», ТМ ZELENYTSI – 87,63

- Вино ординарне витримане столове сухе сортове біле «Тельті-Курук Гранд Резерв», Шабо – 87,5

- Вино ординарне столове сухе сортове біле «Цитронний Магарача», ТМ FRUMUSHIKA-NOVA famili winery – 86,5

- Вино ординарне столове сухе сортове біле «Загрей», Крушинки Narovylo – 85,25

Особлива новина: частина переможців отримає можливість особисто презентувати своє вино на Генеральній Асамблеї OIV, що стане важливою нагодою заявити про українське виноробство на найвищому міжнародному рівні.

Щиро дякуємо кожному учаснику відбору!

Ваша праця, натхнення та віра в українське виноробство — це те, що сьогодні формує нову сторінку історії галузі. Завдяки вам світ відкриває Україну через смак, аромат і душу наших вин.

Разом ми показуємо, що українське вино — це якість, глибина та характер, гідні найвищих оцінок на світовій арені!

6 червня, у День журналістики, відбулася подія, що відкриває нові горизонти для розвитку українського агропромислового комплексу! Урочисто підписано Меморандум про співпрацю між ГС «УКРСАДВИНПРОМ» та «Економічна правда» — проєктом «Українська правда».

Цей Меморандум — це не просто папір, це стратегічне партнерство, що є символом тісної співпраці у сфері інформаційної підтримки, просвітництва та популяризації українського садівництва та виноробства як в Україні, так і на міжнародному рівні.

«Економічна правда», як одне з найвпливовіших українських медіа, що системно висвітлює економічні теми, бере на себе зобов'язання сприяти підвищенню обізнаності суспільства про величезний потенціал та досягнення нашої аграрної галузі, зокрема — виноградарства, садівництва та виноробства.

Що конкретно передбачає цей Меморандум?

Він спрямований на:

Розвиток та реформування виноградо-виноробної галузі та садівництва України.

Докладання спільних зусиль для вирішення проблемних питань галузі.

Проведення спільних заходів з популяризації виноградарства, виноробства та садівництва України.

Наші напрямки співробітництва включатимуть:

Висвітлення актуальних питань: Детальний аналіз та інформування про ключові теми виноградо-виноробної галузі та садівництва.

Інформування про законодавчі зміни: Своєчасне повідомлення про зміни у законодавстві та нормативно-правових актах, що регулюють галузь.

Популяризація та розвиток: Публікація новин, аналітичних матеріалів, інтерв'ю та репортажів для широкого загалу.

Підтримка інновацій: Просування ініціатив, спрямованих на підвищення якості продукції та впровадження інноваційних технологій.

Формування культури споживання: Створення та поширення інформаційно-просвітницьких матеріалів щодо культури споживання вина та традицій виноробства в Україні.

Форми співробітництва будуть різноманітними:

Спільні інформаційні кампанії, тематичні спецпроєкти та розслідування.

Проведення інтерв'ю, круглих столів, онлайн-конференцій та інших інформаційно-просвітницьких заходів.

Публікація спільних матеріалів щодо змін, законодавчих ініціатив, інновацій та проблемних питань.

Обмін аналітичною інформацією та експертними думками.

Ділимося атмосферними фото з підписання меморандуму — це символічний крок назустріч спільному розвитку галузі та її медіа-підтримки!

Підвищення мінімальної ціни на українську виноробну продукцію — це важливий крок на підтримку якісного вітчизняного виробництва.  

 Воно дозволить легальним виробникам, які використовують натуральну сировину, ефективніше конкурувати на ринку та отримувати справедливу винагороду за свою працю.   

 Такий підхід сприяє розвитку українського виноробства, підвищує його престиж та стимулює споживачів обирати якісні, локальні продукти.  

 Дякуємо Верховній Раді за ухвалення цього рішення в межах держбюджету-2025 та Президенту України Володимиру Зеленському за його підписання.  

 Це важливий крок для зміцнення позицій українського вина на внутрішньому та міжнародному ринках! Разом з тим підприємства УКРСАДВИНПРОМу сподіваються, що гроші зі спецфонду в розмірі 1 мільярду гривень буде направлено у тому числі і на підтримку садівничих та виноградарських підприємств на 2025 рік! Особливо це важливо в умовах війни для зайнятості населення та рятування виноробної галузі, яка до сих пір не може оговтатись після 4 місячної заборони урядом України продажу алкогольної продукції!

За даними Міжнародної організації виноробства та виноградарства (OIV), у 2023 році площа виноградників у світі склала 7,2 мільйона гектарів, що на 0,5% менше, ніж у 2022 році. Цей спад, показаний на рисунку, означає третій рік поспіль скорочення площі виноградників у всьому світі. Цю тенденцію пояснюють зменшенням площі виноградників у основних країнах, де вирощують виноград, в обох півкулях, лише за кількома винятками.

 

 

Тенденція відзначена як для вина, так і для виробництва столового чи сушеного винограду. Крім того, площа виноградників у Китаї, яка була одним із головних факторів зростання світових виноградників з 2012 по 2020 рік, стабілізувалася з 2020 року.

У 2023 році світове виробництво вина, за винятком соків і сусла, оцінюється в 237 млн ​​гектолітрів, що означає значне зниження майже на 25 млн. гектолітрів (-9,6 %) порівняно з 2022 роком. Цей спад відображає одне з найзначніших падінь, які спостерігалися в новітній історії. Після підтримки рівнів виробництва, що відповідає середньому за 20 років, протягом чотирьох послідовних років, обсяг у 2023 році є найнижчим обсягом з 1961 року (214 млн. гектолітрів).

 

За даними Міжнародної організації виноробства та виноградарства (OIV), різке зниження можна пояснити поєднанням несприятливих кліматичних явищ, включаючи ранні заморозки, сильні опади та посуху, у поєднанні з широко поширеними грибковими захворюваннями. Ці фактори сильно вплинули на врожай обсяги в основних виноробних регіонах Північної та Південної півкуль.

На діаграмі відображена структура світового виробництва вина (без соків і сусла) у 2023 р.

Ми бачимо, що традиційними лідерами світового виробництва вина лишаються виноробні регіони Євросоюзу, США, Південної Америки, Південної Африки та Австралії.

Світове споживання вина у 2023 році оцінюється в 221 млн гектарів, що означає зниження на 2,6% порівняно з 2022 роком. Якщо ця оцінка підтвердиться,  це означатиме найнижчий обсяг, зареєстрований з 1996 року. Падіння глобального споживання вина має відносно стабільну траєкторію з 1996 року. 2018. Цій тенденції сприяє кілька факторів.

Слід зазначити, що зниження споживання в Китаї, починаючи з 2018 року в середньому на 2 млн гл щорічно, зіграло центральну роль у зниженні показників глобального споживання. Початок пандемії COVID-19 у 2020 році посилив цю тенденцію до зниження, а карантинні заходи негативно вплинули на основні винні ринки в усьому світі. У 2021 році пом’якшення обмежень, пов’язаних із пандемією, у поєднанні з відновленням сфери гостинності (HoReCa) і пожвавленням громадських заходів і свят призвело до відновлення споживання в багатьох країнах.

Однак у 2022 році геополітична напруженість, зокрема конфлікт в Україні, і наступні енергетичні кризи, а також збої в глобальному ланцюжку поставок призвели до зростання витрат на виробництво та розподіл. Це, у свою чергу, призвело до значного зростання цін для споживачів вина, що знизило загальний попит. На тлі складного економічного ландшафту, що характеризується глобальним інфляційним тиском, основні ринки вина зазнали помітного спаду в 2023 році. Незважаючи на кілька винятків, переважаючі умови чинили значний тиск на купівельну спроможність споживачів, що ще більше сприяло спаду споживання вина в усьому світі.

Із діаграми ми бачимо, що країнами-лідерами за обсягами споживання вина в світі є США, Франція, Італія, Німеччина та Великобританія. При цьому у 2022 році ЄС представляв собою ринок обсягом 107 млн гектарів, що становить 48% світового споживання вина. Ця цифра відображає незначне зниження на 1,8% порівняно з попереднім роком, в результаті чого споживання вина в ЄС більш ніж на 5% нижче середнього десятирічного рівня. Це зниження пояснюється загальним скороченням споживання вина, яке спостерігається в деяких основних традиційних виноробних країнах.

У 2023 році низькі обсяги виробництва в Південній півкулі, високі середні експортні ціни та ослаблений міжнародний попит суттєво вплинули на світовий обсяг експорту вина, який скоротився на 6,3% до 99,3 млн гектотлітрів, найнижчого показника з 2010 року. Найбільший внесок у це падіння в світі обсяг торгівлі по відношенню до 2022 року: Чилі (-1,5 млн. гл), Південна Африка (-0,9 млн. гл.), Франція (-0,8 млн. гл.), США (-0,7 млн. гл.), Нова Зеландія (-0,7 млн. гл.), Аргентина (-0,7) млн. гл.).

Незважаючи на зниження на 4,7% порівняно з рекордним показником 2022 року, вартість світового експорту вина у 2023 році сягнула 36,0 мільярдів євро, що є другим найвищим показником за всю історію.

Така стійкість пояснюється значною середньою експортною ціною 3,62 євро/л, що означає зростання на 2% порівняно з 2022 роком. Як показано на графіку, це найвищий рівень цін, який коли-небудь реєструвався, на 29% вище середнього рівня 2020 року.

 

Однак важливо зазначити, що таке різке зростання цін насамперед пов’язано з вищими витратами, понесеними виробників, імпортерів і дистриб’юторів, що є прямим наслідком глобального інфляційного тиску. Трьома країнами, які найбільше сприяли зниженню світового експорту порівняно з 2022 роком, є Чилі (-0,4 млрд євро), Франція (-0,3 млрд євро) і США (-0,3 млрд євро).

У 2023 році Італія, Іспанія та Франція експортували 54,9 млн гл вина, що становить 56% світового експорту вина за обсягом. Проте кожна з цих країн зазнала зниження обсягів експорту порівняно з попереднім роком: Італія спостерігала незначне зниження до 21,4 млн. гл (-1,0%); в Іспанії спостерігалося падіння до 20,8 млн гелометрів (-6,6%); а експорт Франції скоротився до 12,7 млн гектарів (-5,8%).

У 2023 році Німеччина, Великобританія та США зберегли свої позиції як провідні ринки імпорту в усьому світі, разом представляючи майже 40% загального світового обсягу імпортованого вина та 37% у вартісному вираженні.

Водночас, виноградарство традиційно є важливою складовою агропромислового комплексу України. Займаючи незначну питому вагу в площі сільськогосподарських угідь (від 3,3% - 4% в Херсонській і Миколаївській областях, до 15,6% - 19,1% в Одеській та Закарпатській областях) ця галузь суттєво впливає на рівень соціально-економічного розвитку регіонів.

За 22 аналізованих роки площа виноградників у плодоносному віці скоротилася у 3,4 раза і становить у 2022 р. 29,0 тис. га.

Суттєвим фактором цього стала також тимчасова окупація Херсонської області та активні бойові дії на частині територій Миколаївщини. 63,1% усіх посівних площ під виноградниками припадає на Одеську, 14,1 – на Миколаївську та 9,2% - на Закарпатську області, що пов`язане із сприятливими природно-кліматичними умовами в цих регіонах для культивування винограду. Також осередком українського виноградарства є Автономна республіка Крим, яка майже 10 років перебуває під тимчасовою окупацією.

У 2022 р. обсяги виробництва винограду становлять 257,9 тис. т, що на 2,3% перевищує рівень довоєнного 2021 р. і свідчить про героїзм українських виноградарів, які, не зважаючи на надзвичайно складні обставини, тримають галузь на задовільному рівні. Урожайність як показник технологічної ефективності вирощування винограду має тенденцію до зростання у 2022 р. до позначки 88,9 ц/га, проте фактором цього, поруч із сприятливими кліматичними умовами, головним чином є скорочення посівних площ.        

Додатково, у 2022 р. в Україні функціонувало 7 великих виноробних підприємств із середньою кількістю робітників – 250 осіб. На інших підприємствах (всього 118 середніх та малих) в середньому працювало до 50 осіб. Отже, загалом на виноробних підприємствах було зайнято близько 8 тисяч працівників.

Звернемось до оцінки потенціалу вин на ринку алкогольних напоїв України. Споживання вина є невід`ємною складовою сучасної культури яке поступово витісняє споживання міцних алкогольних напоїв, суттєво підтримує внутрішній ринок та внутрішнє виробництво винограду в Україні. Отримання Україною статусу кандидата на вступ до ЄС породжує нові виклики для національного виноградарсько-виноробського комплексу, що робить актуальним розробку стратегії його розвитку, орієнтовані на інтеграцію в єропейський простір.

Аналіз ринку вина в Україні вказує на те, що виноградарсько-виноробська галузь серйозно постраждала внаслідок активних воєнних дій, що розпочалися після повномасштабного військового вторгнення російської федерації 24 лютого 2022 р. Виробництво вина суттєво скоротилося у 2022 році і перебуває на рівні 600 тис. гектолітрів.

Ключовими факторами цієї тенденції стали: окупація значної території виноробних регіонів країни, таких як Херсонська, Миколаївська, Запорізька; руйнування або пошкодження інфраструктури та матеріальної бази виноробних підприємств, які опинилися у зоні бойових дій і обстрілів; суттєве зниження купівельної спроможності українських споживачів; неможливість повноцінного функціонування туристичної галузі та індустрії гостинності через активні бойові дії тощо.

Споживання вина у 2022 р. було на рівні 1084 тис. гектолітрів і перекривалось, головним чином за рахунок імпорту вина із Італії, Франції, Грузії, Молдови та Іспанії. Війна в Україні вплинула на те, як люди споживають алкогольні напої та їх споживчі звички. Після суттєвого обвалу ринку вина у 2022 р. на понад 1/3 в умовах повної заборони продажів алкогольних напоїв у більшості регіонів України, починаючи з літа 2022 р. обсяги поступово відновлюються, проте значно нижчі за рівень довоєнного 2021 р. за рахунок обмежень на торгівлю алкоголем у нічний та вечірній час, а також суттєвий відткік населення через вимушену міграції.

Водночас Україна залишається важливим гравцем на світовому ринку вина, займаючи за результатми 2022 р. 28-ме місце серед країн-виробників. Природно-кліматичні умови, зокрема в південних регіонах, в Криму та в  р. Закарпатті, сприяли формуванню довгострокових традицій у виноградарстві та виробництві вина, що утворило унікальний бренд – «українське вино».

В структурі продажів української продукції домінує виробництво натуральних столових вин з низьким рівнем технологічного втручання. Дана тенденція є характерно для світових тенденцій, оскільки основною цільовою групою споживачів столових вин є покоління «міленіалів», які цінують екологічність та органічність продукції.

 

Зокрема, вина в банках набирають популярності, особливо серед молоді та цінуючих комфорт споживачів, пропонуючи порціонні об`єми, переносимість та зручність зберігання. Проте, сьгодні на пересічній полиці українського ритейлу все ще домінують напівсолодкі марки вина. При цьому, на частку білого вина припадає 60%, а червоного – 40% продажів.

В той же час, за даними експертів, трендом найближчих років є переорієнтація споживачів на сегмент дешевих алкогольних напоїв, зокрема вина та пива, частка споживання яких становить по 19% відповідно. При цьому вже у 2023 р. фіксується зростання частки продажів алкоголю українського виробництва із відповідним падінням обсгяів продажу імпортних аналогів.

ПРОДОВОЛЬЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЛОДОВО-ЯГІДНОЮ ПРОДУКЦІЄЮ.

Відповідно до останніх рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) споживання фруктів та ягід людиною має становити не менше 300 г на добу, через їхні корисні властивості (вміст вітамінів, мінералів, антиоксидантів та волокон), при цьому морожені, консервовані та сушені фрукти та ягоди є прийнятною альтернативою свіжим та незначно поступаються останнім за харчовою цінністю.

На основі даних балансів плодів, ягід і винограду Держстату, рівень споживчого забезпечення населення плодово-ягідною продукцією за період 2018-2021 рр. у середньому становив 58 кг на особу, при рекомендованій нормі ВООЗ у 108 кг на особу (розрахунково). Загальна ринкова пропозиція у цей період була представлена плодово-ягідною продукцією вітчизняного виробництва у середньому лише на 77%, та імпортом (в основному цитрусовими та бананами).

Обсяги виробництва плодів і ягід в Україні є недостатніми для задоволення потреб населення, що пов'язано з факторами сезонності вирощування,  технологічними обмеженнями в ресурсах або обладнанні для зберігання, пакування та транспортування плодової та ягідної продукції, конкуренцією з імпортом, коли попит перевищує виробництво, а також значною втратою площ насаджень внаслідок війни. Водночас розвиток плодово-ягідної галузі може бути перспективним напрямком для агробізнесу з рядом потенційних переваг і можливостей, зокрема:

- використання новітніх технологій, що дозволяє вирощувати плоди та ягоди на більшій площі;

- підтримка та стимулювання розвитку плодово-ягідної галузі, зокрема через державні грантові програми і різноманітні міжнародні проекти, які частково фінансують цю галузь;

- експортні можливості;

- попит на перероблену та заморожену продукцію;

- зростання попиту на здорове харчування.

 

 НОВІ ПЛОЩІ НАСАДЖЕНЬ.

За даними Держстату у 2023 році сільськогосподарськими підприємствами висаджено понад 1 174 га нових насаджень, з яких площі під промисловим вирощуванням зерняткових становлять 30%, горіхів – 29%, ягідних – 27% та кісточкових – 14%, і навіть при воєнному конфлікті, залишились на рівні 2022 року (1 174,4 га). Зокрема, найбільші нові насадження під зерняткові культури закладено у Вінницькій та Чернівецькій областях, що становить 71% (246,3 га) обсягу таких площ, під ягідники у Волинській, Житомирській та Полтавській областях – 42% (133 га), під горіхи у Київській області – 35% (119,5 га).

Площі нових садів кісточкових культур у розрізі регіонів визначити важко, внаслідок конфіденційності такої інформації. Водночас кількість регіонів, де вирощуються дані культури, збільшилася до 12 областей (проти 10 у 2022 році), що є гарним показником після значних втрат таких площ у південних регіонах. Хоча динаміка збільшення нових насаджень впала вдвічі порівняно з довоєнними роками (2285 га у 2020 р.) мають вступати в повноцінне плодоношення нові сади закладені у довоєнний період, які за сортовим складом є більш експортно-орієнтованими.