Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України затвердило 30 нових заявок на загальну суму 168,7 млн грн у межах програми «Гранти для переробних підприємств».
Фінансування надається на умовах співфінансування — держава компенсує до 80% вартості проєкту, решту інвестує підприємець. Програма реалізується в межах політики підтримки вітчизняних виробників «Зроблено в Україні».

Серед отримувачів грантів — підприємства, що займаються переробкою фруктів, ягід та овочів, зокрема ті, які виготовляють соки, джеми, сухофрукти, заморожену та консервовану продукцію. Для садівничої галузі це — важливий інструмент збереження врожаю, розвитку локальної переробки та підвищення доданої вартості української агропродукції.

«З початку 2025 року вже ухвалено 289 позитивних рішень на суму понад 1,4 мільярда гривень. І ще 30 підприємств отримають гранти на розвиток або відновлення своїх виробничих потужностей на суму 168,7 млн грн. Державна підтримка реальна і стала. І ми хочемо, щоб якомога більше переробних підприємств це відчули. Саме тому ми подовжили останню хвилю прийому заявок  до 31 жовтня включно. 

Закликаю підприємців скористатися цією можливістю. Наступний етап прийому заявок на гранти для переробних підприємств стартуватиме у 2026 році. Це зумовлене особливостями бюджетного процесу: всі рішення мають бути ухвалені й профінансовані в межах поточного року», — зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Андрій Телюпа.

Умови участі в програмі для підприємств переробки агропродукції

Грантові кошти можна використати для:

• закупівлі, доставки, монтажу та запуску виробничого обладнання;
• модернізації цехів із переробки фруктів, ягід, овочів та горіхів;
• відновлення потужностей, що постраждали від війни;
• впровадження досліджень та розробок (R&D) для запуску нових продуктів — наприклад, органічних концентратів чи сушених фруктів.

Підприємства, які вирощують багаторічні культури та зареєстровані у Державному аграрному реєстрі, можуть отримати грант на обладнання для післяурожайної доробки та переробки продукції садівництва.

Розмір співфінансування

• 50% на 50% — стандартні умови;
• 70% на 30% — якщо обладнання українського виробництва;
• 80% на 20% — для підприємств прифронтових і деокупованих територій, виробників БПЛА та друкарень, а також для бізнесів, що постраждали внаслідок війни.

Максимальна сума гранту:

• до 8 млн грн — на розвиток;
• до 16 млн грн — на відновлення (але не більше підтверджених збитків).

Отримання гранту передбачає створення щонайменше 5 нових робочих місць. Протягом трьох років після отримання коштів заявник має сплатити обсяг податків і зборів не менший за суму гранту.

Перспективи для галузі

Програма «Гранти для переробних підприємств» відкриває для садівничого сектору нові горизонти розвитку — від впровадження сучасних технологій обробки врожаю до виходу на внутрішні та експортні ринки з продукцією з високою доданою вартістю.
Вона також сприяє формуванню замкнених агроланцюгів — від поля до готового продукту, що особливо актуально в умовах відновлення економіки та розвитку бренду «Зроблено в Україні».

Дізнатися більше і залишити заявку можна за посиланням.

Україна переживає справжнє відродження виноробної культури. Після десятиліть домінування великих заводів на ринку дедалі частіше звучить інше слово — крафтове. Воно асоціюється з індивідуальністю, якістю, ручною працею та душею, вкладеною у кожну пляшку. Так що ж робить українське крафтове вино особливим?

Крафтове вино — це антипод масового виробництва. Це результат роботи невеликих виноробень, де все — від догляду за лозами до розливу у пляшки — робиться часто вручну. У кожного виробника свій стиль, свої принципи, своє бачення. Саме тому такі вина не схожі одне на одне — вони мають характер, історію і відображають землю, з якої походять.

Більшість українських крафтових виноробень працює на невеликих площах — це сімейні підприємства, які щороку виробляють кілька тисяч пляшок. Вони не женуться за обсягами, натомість прагнуть якості та справжності.

Традиційно виноробство в Україні розвивалося в південних регіонах (Одещина, Миколаївщина, Херсонщина, АР Крим) та на Закарпатті. Саме там найсприятливіші умови для вирощування винограду. Проте останні роки показали, що виноград можна вирощувати і на заході, і навіть у центрі країни.

Сьогодні крафтові виноробні з’являються на Львівщині, Київщині, Черкащині, Вінниччині, Тернопільщині. Кожен регіон має свої особливості клімату, ґрунту, вологості, що створює неповторний “теруар” — смак і аромат, властивий лише цій місцевості.

Серед переваг українського крафтового вина — використання місцевих сортів винограду, які рідко зустрічаються у світі. Це такі сорти, як Тельті-Курук, Сухолиманський білий, Одеський чорний чи Бастардо магарацький. Вони дають вина з глибоким ароматом, яскравою кислинкою, характером, який не сплутаєш ні з італійським, ні з французьким вином.

Чимало виноробів експериментують — поєднують місцеві сорти з європейськими, пробують нові методи ферментації, витримують вино у глиняних амфорах, бетоні або дубових бочках. Так народжується стиль, який можна назвати “нове українське вино”.

Проте війна боляче вдарила по виноробній галузі також. Частина господарств опинилася під окупацією або втратила виноградники. Але навіть у цих умовах крафтові виробники знаходять способи вистояти — переїжджають, об’єднуються, шукають нові ринки. Багато виноробень сьогодні активно просувають свої вина за кордон, беруть участь у міжнародних виставках і конкурсах.

Попри труднощі, крафтове виноробство в Україні розвивається. Люди втомилися від бездушного продукту і все частіше шукають “живі” вина, у яких є історія, людські руки і серце.

Ще одна особливість українського крафтового вина — це винні тури. Відвідування виноградників, дегустації, знайомство з господарями — усе це створює атмосферу справжнього свята. Люди їдуть не просто скуштувати вино, а відчути місце, побачити процес, поспілкуватися з тими, хто його створює.

Цей напрям має великий потенціал для розвитку внутрішнього туризму. Українські виноробні стають осередками культури, відпочинку та гастрономічних відкриттів.

Крафтове виноробство в Україні — це не просто мода. Це філософія. Філософія чесного продукту, ручної праці, поваги до землі й любові до своєї справи.

У кожній пляшці — історія людини, родини, регіону. Це вино, яке хочеться не просто пити, а слухати.

І саме в цьому — головна відмінність українського крафтового вина від масового виробництва: воно створене не для ринку, а для душі.

Лідером фруктового сегменту продовжує залишатися яблуко, пропозиція якого знову зростає. Для інформації: обсяги експорту грузинського яблука на 600% перевищили торішні показники, а яблука із Молдови вперше експортовано на ринок Ісландії. Продажі кавуна, хурми та груші скоротилися, а сливу та виноград пропонували частіше, ніж попереднього тижня. Знову в числі товарів, що найчастіше продаються, лимон, активні продажі якого вели користувачі з Узбекистану та Єгипту. Також слід відзначити зростаючу пропозицію заморожених ягід та фруктів.

На перші числа жовтня 2025 ціни (ціни торгової групи EastFruit Trade Platform – Україна) на фрукти та ягоди були наступні:

Фруктово-ягідний сегмент відзначився різким зростанням цін на малину та лохину. Також подорожчав нектарин. Кавун продовжив дешевшати, а ціни на диню почали зростати. Раннє яблуко подешевшало, а діапазон цін на виноград скоротився.

Джерело: EastFruit – місце для розвитку плодоовочевого бізнесу

У ніч із 27 на 28 вересня 2025 року внаслідок масованої повітряної атаки з боку країни-агресора виробничі потужності, одного з найбільших підприємств винно-коньячної галузі в Україні — Akkerman Distillery, зазнали руйнувань. Саме тут здійснювалося виробництво коньяків AZNAURI для українського ринку.

Найбільших руйнувань зазнали цех розливу, складські приміщення готової продукції та комплектуючих. На щастя людських втрат немає, за регламентом нашої компанії під час повітряної тривоги всі пройшли в укриття, що врятувало життя більше 50 людей, які в ту ніч перебували на зміні.  Остаточна оцінка масштабів руйнувань і збитків наразі триває. З інформації яка наразі оцифрована – площа руйнувань склала  3640 м2, загальна кількість скління яке пошкоджено на підприємстві -  1500 м2, загальна кількість втраченої продукції 250 тис пляшок коньяку.

Компанія Global Beverage Trade (GBT) в Україні повідомляє, що сформовані достатні залишки продукції, які дозволять забезпечити безперебійність поставок у найближчий період. Паралельно розпочато комплекс заходів із відновлення виробництва, включно з пошуком нових виробничих можливостей.

Попри надзвичайно складні умови, компанія підтверджує свою відданість українському ринку: збереження робочих місць, сплату податків та безперервну підтримку економіки країни.

AZNAURI — один із найпопулярніших брендів коньяку, який за понад десять років присутності на ринку України здобув визнання та став Love mark для українського споживача. Бренд втілює цінності сили, стійкості та цілеспрямованості, які нині як ніколи відображають дух української команди, що працює з AZNAURI.

Akkerman Distillery є найбільшим виробництвом винно-коньячної галузі в Україні. Тут виготовлялось більше 50 млн пляшок на рік. Підприємство забезпечувало робочими місцями майже 400 співробітників. Akkerman Distillery входить в офіс великих платників податків, та за 8 місяців 2025 року сплатив 836 млн грн податків  у державних бюджет. Руйнування такого масштабу - це великий удар не тільки по винно-коньячній галузі, а і в цілому по Українській економіці. 

Варто зазначити, що руйнування торкнулися виключно коньячного виробництва. Виробництво вин бренду AZNAURI продовжує працювати в штатному режимі.

Компанія висловлює вдячність усім партнерам і споживачам за довіру та підтримку й робить усе можливе, аби найближчим часом відновити повний обсяг постачання.

Громадська спілка "УКРСАДВИНПРОМ" плідно працює на розвиток садівничої галузі!

У новому випуску «Комерсант Український» – Володимир Печко, голова асоціації «Укрсадвинпром».

Ми говоримо про:

• Чому українське яблуко вартує понад 100 грн за кг?

• Скільки заробляють на винограді та лохині?

• Як пандемія і війна змінили карту садів?

• І що робить Усик в лохиновому бізнесі? Це відео – для тих, хто цікавиться агробізнесом, або просто хоче розуміти, як працює український фермер в умовах війни.

Випуск «Комерсант Український»