Новини

Громадська спілка «УКРСАДВИНПРОМ» продовжує представляти інтереси виноградарів та виноробів України та популяризувати українське вино в світі

В рамках 44-ий Міжнародного Конгресу OIV – Міжнародної організації винограду і вина було проведено ряд важливих презентацій, які покликані ознайомити світову спільноту з подіями, які сьогодні відбуваються в Україні та гідно представити неймовірний потенціал України для розвитку виноградно-виноробної галузі.

Громадська спілка «УКРСАДВИНПРОМ» продовжує представляти інтереси виноградарів та виноробів України та популяризувати українське вино в світі.

«Сьогодні надзвичайно важливо, аби світ не забував про те, що в нашій державі триває війна. Через виставки, дегустації, конференції та круглі столи ми продовжуємо нагадувати світу про важливість підтримки українців, які борються за свою незалежність», - зазначив Голова делегації Володимир Печко.

У Міжнародному Конгресі  OIV – Міжнародної організації винограду і вина взяли участь 780 делегатів із 49 країн світу.

До складу української делегації увійшли:

  • Володимир Печко – голова ГС «УКРСАДВИНПРОМ», голова делегації;
  • Наталія Бурлаченко – заступниця Голови ГС «УКРСАДВИНПРОМ» із міжнародних питань;
  • Ірина Ковальова – директор НДІ виноградарства ім. Таїрова;
  • Наталія Благополучна – президент Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє
  • Едуард Городецький, винороб

В рамках Конгресу відбулася:

  • дегустація вин українських виробників під назвою "Відкрий для себе українське вино" ("Discover Wines of Ukraine"). Метою дегустації було познайомити професіоналів з усього світу з різномаїттям та потенціалом українських вин.
  • конференція на тему: "Українське вино: теперішнє і майбутнє" ("Ukrainian Wine: Present and Future") стала майданчиком для обговорення стану різних секторів галузі, проблеми окупованих та деокупованих територій, а також перспективи найближчого майбутнього.

«Ми показали єдність, нову сучасну айдентику і на належному рівні представили наших виробників. На мою думку, найбільшим досягненням проведених заходів є те, що до нас звернулося кілька міжнародних установ для подальшої співпраці, а також колеги з Мексики, які працюють над створенням генофонду винограду і вина попросили зразки українського вина для проведення досліджень та включення результатів в світову базу. Дякую за це Професору Jose Enrique Herbert! Загальна підтримка України колегами виноградарсько-виноробної галузі світу надихає і дає сил рухатись далі! Що ми й робимо!, - написала Наталія Бурлаченко на своїй сторінці у Фейсбук.

Ірина Ковальова ознайомила всіх присутніх із діяльністю єдиного в Україні Науково-дослідного інституту виноградарства та виноробства ім. Таїрова, розповіла про особливі сорти винограду України, які дуже зацікавили професіоналів, про наукові досліди, досягнення та перспективи розвитку закладу.

Наталія Благополучна презентувала освітній процес за напрямками підготовки спеціалістів з продажу вина – «сомельє» та «кавістів», зробила акцент на профільних асоціаціях, професійних конкурсах, підкреслила значимість такого навчання, адже важливо не тільки виробляти якісні вина, але й мати  підготовлених фахівців, які будуть їх продавати в сегментах готельно-ресторанного бізнесу чи в роздрібних мережах. Також було анонсовано нові програми з підготовки «винних гідів» та «менеджерів еногастрономічного туризму», які вже успішно реалізуються разом з Академією праці, соціальних відносин і туризму.

«Конгрес такого рівня я особисто відвідала вперше. Маю дуже багато вражень, висновків і подальших планів! Планую брати активну участь у роботі комітетів, приділяючи особливу увагу напрямку винного та гастрономічного туризму та підготовки персоналу», - поділилася своїми враженнями Наталія Благополучна.

Едуард Городецький, український винороб, наголосив у своїй промові та у своєму зверненні до європейських партнерів на тому, що треба підтримувати Україну і відмовитися від співпраці з росіянами в екпортно-імпортній співпраці і підтримувати таким чином війну в Україні.

Окрім заходів Wines of Ukraine, відбулася рекламація про проведення World Expo 2030 у місті Одеса. Адже, як відомо, Україна вперше в своїй історії подала заявку на проведення міжнародної виставки EXPO 2030 в Одесі. До слова, всесвітня виставка ще ніколи не проводилася на території Східної Європи. Одеський регіон має шанс стати розвиненим експозиційним майданчиком у цій частині світу, а підготовка може стати частиною повоєнного відновлення України та інструментом додаткового залучення іноземних інвестицій в Одеський регіон.

Володимир Печко поділився головними викликами та планами розвитку галузі:

«Поточний стан галузі виноробства, на жаль, не є найкращим. Проте, радує той факт, що наша асоціація разом з чисельними членами готова докласти максимум зусиль для стимулювання її розвитку. Участь України у Конгресі, без сумніву, стала знаковою для нас і наших фахівців, адже ми не лише гідно представили нашу державу, а й отримали максимально корисної та важливої інформації. Якщо говорити про плани розвитку, ми маємо досить амбітні плани.

Ми націлені на розширенні виноградарських та виноробних зон на всю територію України, де можливо вирощувати виноград, продовжуємо вивчати теруари для вирощування винограду. Вивчення виноробних зон і розвиток виноградних насаджень дозволить знаходити оптимальні рішення для підвищення врожайності і якості продукції.

Особлива увага приділяється боротьбі з фальсифікацією та забезпеченню контролю якості вина. Заплановано створення лабораторії ізотопного аналізу, що дозволить нам упевнено переконатися у високій якості нашої продукції і забезпечити довіру споживачів.

Іншим перспективним напрямком є підготовка продукції для експорту та виноробів до винного туризму. Наша мета - підняти престиж українського вина на міжнародному ринку. Для цього надзвичайно важливо, щоб винороби розуміли, що етикетки з назвою вина мають бути не тільки українською, а й англійською мовою.

Однак в Україні триває війна і тут важливо зазначити, що «УКРСАДВИНПРОМ» активно допомагає у цій боротьбі. Наше основне завдання - досягнути перемоги та забезпечити стабільність для розвитку галузі. Незважаючи на це, ми маємо багато важливих законодавчих ініціатив, покликаних допомогти галузі розвиватися.

Упевнений, що злагодженими зусиллями, ми зможемо зробити великий крок у напрямку процвітання галузі виноробства в Україні. Спільна праця над цими завданнями стане запорукою нашого успіху."

"Ми працюємо над збільшенням мінімальної роздрібної ціни на вино" — Володимир Печко, голова Укрсадвинпрому

Голова Укрсадвинпрому Володимир Печко в інтерв’ю для Delo.ua розповів про стан виноробства та виноградарства, скільки втрачено підприємств та насаджень від початку повномасштабної війни в Україні, чи збільшиться ціна на вино для споживачів та про незадовільну підтримку галузі з боку держави. 

З якими проблемами зіткнулися виноградарі та винороби з початком повномасштабної війни?   

- Це частково або повністю зруйновані виробництва, підприємства, які потрапили під окупацію та були розграбовані, а також заміновані. Серед великих підприємств це, наприклад, "Виноробне господарство князя П. М. Трубецького", “Таврія”, радгосп "Білозерський”. 

Також постраждали підприємства, які не були у зоні бойових дій, але на їхню роботу негативно вплинула тимчасова заборона на продаж алкоголю у 2022 році, яка діяла приблизно три місяці, при цьому вони повинні були й надалі сплачувати податки, зарплату працівникам, обробляти виноградники тощо.

Були й проблеми через дефіцит пального, зростання цін на засоби захисту рослин, пошкоджені скляні заводи, де виробляли пляшки для вина, логістикою та реалізацією продукції через велику міграцію, аддже багато жінок виїхало, а вони є основними споживачами вина. Чоловіки здебільшого споживають пиво та міцний алкоголь. 

- Ринок значно просів, якщо порівнювати з довоєнним 2021 роком. Але ми не можемо сказати, через що саме, тобто це сталося через велику міграцію жінок чи зниження купівельної спроможності українців. При цьому імпортний товар продовжує відкушувати частку на внутрішньому ринку. 

Скільки виноробних підприємств Україна втратила через війну? Чи є вже підрахована сума збитків галузі? 

- Приблизно це десятки виноробних великих і малих підприємств. Щодо суми збитків, то поки що складно порахувати, адже деякі підприємства досі на тимчасово окупованих територіях, тому ми не знаємо, в якому вони стані. Цього не скажуть навіть власники цих підприємств. Однак варто розуміти, що сума збитків постійно зростає. Приблизно це сотні мільйонів доларів, тому що деякі підприємства частково або повністю зруйновані, якісь розграбовані. 

На скільки скоротилася площа під виноградниками через війну, окупацію та мінування земель? 

- Згідно зі статистичними даними, у 2021 році було 40 тис. га насаджень, а вже у 2022-му їх стало 26,6 тис. га. Зазначу, що це дані, які подали самі підприємства і їх врахували у загальній статистиці. Є підприємства, які не надають інформацію, тому вона не враховується у загальній статистиці. Однак, якщо зважати на ці цифри, то втрачено приблизно 13 тис. га виноградників. 

Поряд із Каховською ГЕС теж були виноградники? 

- Звісно. У Херсонській та Запорізькій областях вирощують багато столових сортів винограду, які йдуть для споживання, а не для перероблення. 

Чи є проблема з найманням сезонних працівників? 

- У галузі виноробства та садівництва є проблема з працівниками. Частина людей виїхала, та й загалом у селах людей стає дедалі менше, що негативно впливає на розвиток садівництва. Був випадок, коли на одному з підприємств в Одесі вже обрізаний виноград нікому було збирати, бо люди не хотіли там працювати або виїхали. 

Як фермери вирішують це питання? 

- Фермери намагаються домовитися з мешканцями сусідніх сел, а також домовляються з університетами та центрами зайнятості, щоб запрошували людей на практику або на роботу. 

Яка ситуація з тарою? Чи є дефіцит пляшок для вина? 

- Були проблеми, але зараз ситуація контрольована. Дехто імпортує пляшку, але не великими обсягами, а дехто купує українську тару. Загалом склозаводи не можуть на повну забезпечити виноробів пляшкою. 

Чи можна зараз зробити прогноз щодо врожаю технічних сортів винограду? Скільки можуть зібрати цього сезону? 

- Ми очікуємо, що врожайність буде на рівні минулого року, а це приблизно 80 ц з гектара. Цей показник множимо на площу насаджень у 26,6 тис. га і виходить приблизно 2,1 млн ц. Для порівняння: у 2021 році врожайність була орієнтовно 90 ц з гектара. 

А яка ситуація з виноробством на заході країни? 

- Там є проблеми з логістикою, адже ланцюжки були порушені. Траплялися навіть випадки, коли фермери не могли відремонтувати свою техніку, бо вони не могли вчасно отримати деталі. Також були проблеми з пальним. Тож коли кажуть, що постраждали приблизно 98% підприємств, то 2% — це ті, хто мав запас пального, деталей тощо. Та все-таки на заході підприємства не мали таких критичних проблем, як на півдні та сході країни. 

В яких регіонах зараз здебільшого вирощують технічний виноград? 

- Зараз основна частина виноградників розташована в Одеській області, де підприємства беруть виноматеріал та везуть у Закарпатську, Вінницьку та Київську області. Або орендують виноградники, щоб вирощувати виноград. Зазвичай це малі крафтові виробництва, які з кожним роком дедалі більше розвиваються. Наприклад, наразі 10 крафтових підприємств очікують на отримання ліцензії у цьому році, тож вони вже офіційно почнуть сплачувати податки. 

В Україні більше малих і крафтових виробників вина чи великих підприємств? Скільки їх у цифрах?  

- Натепер маємо приблизно 150 виноградарських та виноробних підприємств. У 2022 році виробництво винограду скоротилося у 2,1 раза. Щодо насаджень у регіонах, то в Одеській області 21,9 тис. га, Миколаївській — 4,9 тис. га, Закарпатській — 3,2 тис. га, Херсонській — 2,8 тис. га, Запорізькій — 0,3 тис. га. 

Тобто більше розвиваються саме малі та крафтові підприємства, ніж великі? Ніхто не запускає великі підприємства у такі часи.

- Так, найбільше зараз невеликих підприємств, які не потребують великих інвестицій. При цьому від держави немає суттєвої підтримки, як у Європі, для запуску великих виробництв. 

Наприклад, у Франції виділяють 8 млрд євро для запуску та розвитку виробництва вина. Підтримку надають на висадження саджанців, догляд за виноградниками, купівлю обладнання для виробництва вина та ємностей для зберігання. Також у межах цієї підтримки є маркетинг у вигляді просування продукції на міжнародних виставках для виходу на експортні ринки. 

Верховна Рада ухвалила у другому читанні та загалом законопроєкт №5762 щодо стимулювання розвитку та легалізації малого підприємництва у галузі виробництва спиртових дистилятів та спиртних напоїв. У Мінагро наголошують, що це сприятиме просуванню української крафтової продукції на зовнішні ринки. На вашу думку, цей закон допоможе розвитку виноробної галузі? 

- Держава зараз менше підтримує галузь, ніж раніше. У довоєнному 2021 році виділили 8,9 млн грн для закупівлі садивного матеріалу, систем краплинного зрошення тощо. Також держава надала 19 млн грн для будівництва об’єктів та придбання технологічних ліній. У 2022 році лише 1,4 млн грн виділили на надання грантів для створення виноградарського насадження. У межах цієї програми посадили тільки 7,38 га, оскільки грантова підтримка не працювала належним чином після внесення змін щодо правил надання грантів. І саме через ці зміни підприємцям тепер важко отримати гроші. Тобто створили такі умови, коли отримувати гранти стає невигідно. 

Наприклад, для того щоб підприємцю отримати ліцензію для ведення виноробної діяльності, потрібно, щоб біля підприємства були виноградні насадження. А щоб це виробництво могло отримати дотацію на садіння винограду, згідно із законом про державну підтримку, підприємствам не надають гранти, якщо вони виробляють підакцизну продукцію. Тобто пропонують розділити виробництво від насаджень. 

Чи можна стверджувати, що українське вино на внутрішньому ринку може конкурувати з імпортним за ціною та якістю?

- Ні, ми не можемо конкурувати за таких умов, тому що у пляшці європейського вина 70% — це дотації держави. Ми як на місцевому, так і на зовнішньому ринках неконкурентоспроможні, тому що у наших виробників немає такої глобальної підтримки. 

Зважаючи на ваші спостереження, яке вино найбільше смакує українцям?

- У нас збільшується попит на сухі вина. Споживач стає більш досвідченим і розуміє, що правильне натуральне вино має бути без додавання цукру або соку. Але у деяких регіонах досі полюбляють солодкі вина. 

Чи варто очікувати зростання цін на вино до кінця року через подорожчання бензину, електропостачання тощо?

- Ми зараз працюємо над збільшенням мінімальної роздрібної ціни на вино. Виробництво напою подорожчало через зростання цін на корок, логістику, пляшку, пальне, електроенергію та збільшення зарплат співробітників. Думаю, що вартість вина може зрости до 40%. 

Із року в рік і кількість імпорту на українському ринку збільшується?

- Головним конкурентом на українському ринку є дешевий імпортний фальсифікований товар. Держава та споживач потерпають від нього, тому що ми не можемо забезпечити нормальний контроль якості. Контрольний орган є, але немає механізму контролю. 

Вино, завезене з відстані 1 тис. км і більше, не може коштувати 100 грн, тому що логістика дуже дорога. Але споживач не думає, що це може бути фальсифікат, він думає, що у нього є можливість купити дешеве іспанське або італійське вино. 

В які країни здебільшого ми експортуємо вино? 

- Завозиться імпортного вина приблизно у 12,5 раза більше, ніж експортується українського. І знову повторю, що держава має допомагати галузі розвиватися, тоді ця статистика зміниться і будуть створені нові робочі місця, сплачені податки. 

Зараз багато країн солідарні з Україною, тому ми збільшили експорт до Японії, Британії, деяких африканських та азійських країн. Всього у 2022 році Україна експортувала вино у 49 країн світу. Але наш виробник має розуміти, що цей кредит довіри, який сьогодні йому забезпечує іноземець, не безмежний, тому на нас зараз лежить велика відповідальність за український бренд. 

Що важливо зробити на законодавчому рівні для галузі? 

- Насамперед має бути стабільна, системна, якісна державна підтримка. Підприємці повинні розуміти, що вони можуть отримати від держави, аби продовжити розвивати галузь та нарощувати експортний потенціал. Деякі підприємства збанкрутували, і це не надто добре для галузі, зважаючи на купу інших проблем, які принесла війна. 

Також потрібна система контролю якості виробництва від виноградного куща до пляшки. Потрібно ухвалити законопроєкти про виноград та виноградарство, а також створити виноградарські реєстри та розширити виноградарські зони. Таким чином можна зробити базу насаджень у кожному регіоні. Тому що у нас немає повної інформації про галузь, а лише статистичні дані.

Хочу поділитися цікавою новиною. Ми зареєстрували проєкт постанови у ВРУ, в якій пропонуємо щороку 5 травня відзначати в Україні День сорту винограду "одеський чорний". Укрсадвинпром це зробив для того, щоб підтримати виноробів і зацікавити українською продукцією. Це ще один привід привернути увагу громадськості, політиків на виноградарів до галузі та сорту "одеський чорний".

Українська делегація взяла участь у Генеральній Асамблеї Міжнародної організації виноградарства та виноробства

21-а Генеральна Асамблея Міжнародної організації виноградарства та виноробства (OIV), зі штаб-квартирою у французькому місті Діжон, відбулася в іспанському Херес-де-ла-Фронтера. Нагадаємо, що Україна поновила своє членство в OIV та отримала право голосу у найавторитетнішій організації, що об’єднує виноградарів та виноробів світу.

Зустріч була присвячена обговоренню питань щодо зміцнення співробітництва між країнами-членами організації в галузі виноградарства та виноробства. Також розглядалися питання щодо прийняття Албанії у ряди організації.

Під час Генеральної Асамблеї відбулися вибори нового Генерального директора організації. За підтримкою 48 держав-членів, ним став Джон Баркер з Нової Зеландії. Він почне свою роботу на новій посаді у січні 2024 року.

Володимир Печко, Голова спілки «УКРСАДВИНПРОМ» є офіційним представником України в OIV та Головою делегації від України розповів про головні теми, які піднімалися під час Асамблеї:

 «Під час Асамблеї були представлені доповіді про вплив вина на здоров'я, зокрема щодо споживання вина хворими на діабет і інфаркт міокарда. Доповіді також стосувалися впливу вина на алергію та сприйняття його підлітками. У рамках роботи Асамблеї відбувалися виступи в рамках комітетів з виноградарства, енологірї, юидичних та економічних питань, а також з вина та здоров'я. Доповідачі поділилися результатами досліджень, які проводила організація впродовж року».

2024 рік стане роком вина у світі

Організація протягом 100 років здійснила тисячі публікацій, що мають величезне значення для світової історії.

За століття існування Міжнародної організації виноградарства та виноробства (OIV), її активна діяльність сприяла створенню тисячі публікацій, які мають величезне значення для світової історії цієї галузі. Весь рік комітети організації працюють над розглядом проблемних питань, спільним вирішенням цих питань і боротьбою з глобальним потеплінням.

«Зацікавленість у міжнародній співпраці зростає, що свідчить про збільшення попиту на вивчення проблемних питань і спільне їх вирішення. Організація стає центром єднання для світового розвитку виноградарства та виноробства, боротьби з фальсифікованою продукцією, а також боротьби з наслідками глобального потепління.  Після втупу Албанії в організацію, можемо констатувати, що до організації входять країни, що виробляють 90%  всієї виноградно-виноробної продукції світу, що свідчить про вагому роль OIV у цій галузі» - розповів Володимир Печко.

Українська делегація в складі Володимира Печко та Наталії Бурлаченко, а також разом з експертами Наталією Благополучною, Едуардом Городецьким та Іриною Ковальовою отримали нові знання, мали змогу обмінятися досвідом та представили Україну під час Wines of Ukraine.

Продовження читайте у наступній публікації.

Голова спілки «УКРСАДВИНПРОМ» звернувся до виноробів світу

Владимир Печко, Голова спілки «УКРСАДВИНПРОМ», звернувся до виноробів світу з метою залучення фінансової допомоги галузі, яка надзвичайно постраждала від російської агресії.
Війна порушила логістичні зв'язки та зупинила постачання імпортної продукції. Близько 98% українських компаній зазнали втрат через військову агресію Росії проти України. Десятки підприємств опинилися в окупації, були зруйновані та зазнали величезних матеріальних та людських втрат.
 
«Сьогодні Україні потрібна міжнародна підтримка колег-виноробів, не тільки як вияв солідарності у протистоянні з ворогом, а й фінансова допомога виноробній галузі з метою недопущення її занепаду», - розповідає Володимир Печко.
Якщо у вас є можливість фінансово допомогти українським виноробам та виноградарям, реквізити наведено у описі до відео.
Ми будемо вдячні за інформаційну підтримку та поширення відео.
Ми відкриті до співпраці, щоб разом відродити галузь, відновити українську економіку та перемогти ворога.
Слава Україні!
 
Реквізити:
 
Найменування юридичної особи: ГС "УКРСАДВИНПРОМ"
Код ЄДРПОУ юридичної особи: 40330214
Валюта рахунку: EUR
№ рахунку: UA813510050000026002879071331
Назва банку: АТ «УКРСИББАНК»
Банк бенефеціара: 07205696 UKRSIBBANK ANDRIIVSKA STREET 2/12 KYIV,
UKRAINE SWIFT-код: KHABUA2K
Банк-посередник: 07205696 BNP PARIBAS SA Paris,
SWIFT-код: BNPAFRPP
 
The public association "UKRSADVINPROM" announces a fundraising campaign for the vine growers and winemakers of Ukraine affected by the aggression of the Russian Federation.
 
Volodymyr Pechko, CEO of the public association "UKRSAVINPROM", has reached out to winemakers around the world to seek financial assistance for an industry that has been severely impacted by Russian aggression.
The war has disrupted logistical connections and halted the supply of imported products. Approximately 98% of Ukrainian companies have suffered losses due to Russia's military aggression against Ukraine. Dozens of enterprises have fallen under occupation, leading to extensive material and human losses.
 
"Today, Ukraine needs international support from fellow winemakers, not only as a show of solidarity in the face of the enemy but also as financial aid to prevent the decline of the winemaking industry," says Volodymyr Pechko.
 
If you have the means to financially support Ukrainian winemakers and vine growers, the account details are provided in the video description.
We would be grateful for your informational support and for sharing the video.
 
We are open to collaboration to revive the industry, restore the Ukrainian economy, and defeat the enemy.
 
Bank Details: Name of the legal entity: Public Association "UKRSADVINPROM" EDRPOU (Enterprise Code): 40330214
Currency of the account: EUR Account number: UA813510050000026002879071331
Bank name: JSC "UKRSIBBANK"
Beneficiary bank: 07205696 UKRSIBBANK ANDRIIVSKA STREET 2/12 KYIV, UKRAINE
SWIFT code: KHABUA2K
Intermediary bank: 07205696 BNP PARIBAS SA Paris,
FRANCE SWIFT code: BNPAFRPP
Support Ukraine!​
 
 
 

Парламент прийняв закон, який спрощує умови виробництва крафтових спиртних напоїв малими підприємцями

Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроект №5762 «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб'єктами малого підприємництва». Документ ініційований Міністерством аграрної політики та продовольства України.

За словами першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, законопроект спрямований на стимулювання розвитку та легалізацію малого підприємництва у сфері виробництва спиртових дистилятів та спиртних напоїв. А також на збільшення внутрішнього виробництва продукції з високою доданою вартістю, що сприятиме наповненню бюджетів усіх рівнів.

«Законопроект допоможе легалізувати малих підприємців, які виробляють та продають крафтові спиртні напої та спиртові дистиляти, і створить додаткові можливості для переробки сільськогосподарської продукції. Все це сприятиме просуванню української крафтової продукції на зовнішні ринки. Адже в Україні є всі умови для розвитку унікальної за якісними та смаковими властивостями продукції», – зазначив перший заступник.

Основними положеннями проекту закону пропонується:

• визначити, що малими виробниками дистилятів є суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво спиртових дистилятів на обладнанні, виробничі потужності якого не перевищують 20 000 декалітрів у перерахунку на 100-відсотковий спирт за календарний рік, та спиртних напоїв із використанням спиртових дистилятів виключно власного виробництва (не придбаних), з подальшим їх розливом у споживчу тару та реалізацією об’ємом не більше 10 000 декалітрів за календарний рік;

• встановити вимоги до матеріально-технічної бази малих виробників дистилятів;

• для отримання ліцензії на виробництво подавати зареєстровану Держпродспоживслужбою декларацію про відповідність вимог матеріально-технічної бази замість атестата виробництва (процедура платна);

• зменшити вартість ліцензії на оптову торгівлю спиртними напоями для малих виробників дистилятів (з 500 тисяч грн до 30 тисяч грн);

• дозволити використання усіх спиртових дистилятів, вироблених із сільськогосподарської продукції, для виробництва алкогольних напоїв;

• надати право малим виробникам дистилятів подавати звіт про обсяги виробленої і реалізованої продукції щоквартально (замість щомісяця) та зменшити штраф за неподання або неправильне подання такої звітності (з 17500 до 1020 грн);

• уніфікувати визначення термінів «спирт етиловий, спиртовий дистилят».

Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.

«Одеський чорний» отримає своє свято

29 травня у Парламенті зареєстрували проєкт Постанови Верховної Ради України про встановлення Дня сорту винограду "Одеський чорний".

Ініціатором виступив Володимир Печко, Голова «УКРСАДВИНПРОМ».

Зазначається, що ухвалення Постанови сприятиме популяризації в суспільстві здобутків українських селекціонерів та виноробів Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова" НААН України, які у 1948 році створили вітчизняний сорт винограду "Одеський чорний".

Проєктом Постанови Верховної Ради пропонується встановити в Україні День сорту винограду «Одеський чорний», який відзначатиметься щорічно 5 травня.

"Прийняття проєкту даної Постанови Верховної Ради дасть можливість на державному рівні вшанувати сорт винограду, вино з якого є візитівкою українського вина, посилити суспільну увагу до збереження і популяризації українського виноробства", - зазначив Володимир Печко.

Якщо проєкт постанови ухвалять, то Держкомітет телебачення і радіомовлення України повинен сприяти висвітленню державними ЗМІ заходів, що проводитимуться у зв’язку з відзначенням Дня сорту винограду.

Авторами є народні депутати Артем Чорноморов та Олександр Гайду

Довідка:

Одеський чорний – сорт створений в 1948 році в Національному науковому центрі «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» НААН України колективом авторів, шляхом схрещування класичних французьких сортів Алікант Буше та Каберне Совіньйон.

Сорт внесений до Реєстру сортів рослин України у 1972 році й з того часу почав завойовувати серця українських виноградарів та споживачів. Заданими 2019 року Одеський чорний займає в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях близько 1400 га. Сорт використовується для виробництва високоякісних червоних вин.

Вина з Одеського чорного є візитівкою українського вина. Сьогодні цей сорт відомий і за межами України, іноземні інвестори інвестують у вина з цього сорту винограду.

Для прикладу, Рікардо Нуньєс, відомий винороб випустив ексклюзивну лімітовану колекцію з Одеського чорного.

Сьогодні це вино завойовує золоті нагороди на міжнародній арені.

~ Законодавство ~

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 20.03.2018 №151
Наказ та Додатки
Постанова Кабінету Міністрів України від
15 липня 2005 р. N 587 Київ
Постанова
Реєстр сортів рослин України станом на
16.01.2019
Реєстр
Image

УКРСАДВИНПРОМ

03022 УКРАЇНА, КИЇВ
ВУЛ. ВАСИЛЬКІВСЬКА, 37 оф. 414
Т.: +38 (044) 257 42 07
М.: +38 (068) 703 93 93
INFO@UKRSADVINPROM.COM